Новий прем’єр-міністр України 2019 – те, що турбує суспільство одразу після результатів парламентських виборів.
Поки тривало голосування за кандидатів у народні депутати, у штабах політсил переговорювались щодо прем’єрського крісла. За даними ЗМІ, зараз на посаду нового прем’єр-міністра розглядають п’ять осіб – Владислава Рашкована, Андрія Коболєва, Олександра Гончарука, Юрія Вітренка та Олександра Данилюка.
Читайте: Підрахунок голосів ЦВК на виборах до Верховної Ради 2019
Факти ICTV розібрались, хто вони, чи мають прем’єрські амбіції та хто, врешті-решт, стане головою Кабінету міністрів.
Як обирають прем’єр-міністра?
Кандидатуру на посаду прем’єр-міністра ухвалює Верховна Рада України більшістю голосів – 226.
Кандидатуру на розгляд вносить президент України за пропозицією депутатської коаліції, до якої входить більшість нардепів.
Отож, прізвище залежатиме від складу коаліції. Зараз є два варіанти – або це буде монокоаліція у випадку, якщо Слуга народу візьме абсолютну більшість мандатів. Або ж це буде об’єднання кількох партій.
Поки що до коаліції можуть увійти Голос та Батьківщина. Принаймні обидві партії неодноразово говорили, що готові до співпраці.
Владислав Рашкован
Владислав Рашкован з 2014 року був заступником голови Національного банку України, а з 2017 року – представляє Україну в Міжнародному валютному фонді.
Про його кандидатуру ЗМІ говорили і у штабі Слуги народу, і у штабі Голосу.
Читайте: Ймовірний прем’єр: хто такий Владислав Рашкован
Рашкован – економіст за освітою. У 2010 році був фінансовим директором УніКредит Банку в Україні, згодом керував злиттям УніКредит Банку та Укрсоцбанку.
Керував банківським комітетом Американської торгової палати в Україні та був членом ради директорів Київської школи економіки.
До речі, коментуючи майбутнє призначення, президент Володимир Зеленський під час голосування на своїй дільниці зазначив, що це має бути “професійний економіст, який не був у нинішній політиці”.
Андрій Коболєв
Андрій Коболєв – голова Нафтогазу України, який обіймає цю посаду з 2014 року. У Нафтогазі Коболєв працював з 2002 року, де починав з посади головного фахівця.
Чотири роки, з 2010 до 2014 року, займався бізнесом – був одиним із засновників інвестиційно-банківської групи AYA Capital, де працював над залученням боргового та акціонерного капіталу, реструктуризацією кредитної заборгованості та реорганізацією корпоративної структури підприємств і холдингів.
Олексій Гончарук
Олексій Гончакук – заступник голови Офісу президента Андрія Богдана.
Довгий час Гончарук був членом партії Сила людей, втім у 2018 році вийшов з її складу. Останні три роки працював головою Офісу ефективного регулювання.
Фото: Офіс президента
Організація займається розробкою та впровадженням ефективної системи регулювання в Україні задля кращого середовища для бізнесу та сприятливого інвестиційного клімату.
Він також входить у склад Національної ради реформ України та є радником першого віце-прем’єр-міністра України.
Юрій Вітренко
Юрій Вітренко – директор з розвитку бізнесу НАК Нафтогаз України. Окрім того, він залишається генеральним директором інвестиційної компанії AYA Capital, яку заснував у 2010 році.
Фото: Юрій Вітренко
Юрій Вітренко входить до складу багатосторонньої робочої групи, яка займається розробкою, втіленням і моніторингом ефективності виконання реформ відповідно до зобов’язань в рамках Енергетичного співтовариства.
Олександр Данилюк
Олександр Данилюк – секретар Ради національної безпеки і оборони України, а у 2016-2018 роках обіймав посаду міністра фінансів в уряді Гройсмана. До речі, він підпадає під люстрацію, запропоновану президентом.
Фото: Офіс президента
Сам Данилюк спростував свою кандидатуру, зазначивши, що збирається продовжити роботу в РНБО.
Тестова інформація
За словами політолога Кирила Сазонова, всі прізвища, які називали політики, це тестовий вкид інформації, щоб подивитись, як суспільство зреагує на прем’єра, якого їм запропонують.
Фото: Кирило Сазонов
Він впевнений, що прізвища не мають значення, оскільки ця людина не буде самостійною:
– Зеленський сказав, що він хоче бачити прем’єром людину, у якої немає своєї фракції, своєї партії, якій фактично немає на кого спертися, тільки на президента. Прем’єр буде слухняним виконавцем волі президента, а не самостійною фігурою. Це просто друге обличчя Володимира Зеленського.
Політолог також наголосив, що ніхто зі старої політики стати прем’єром не зможе.
– Зеленський не дурень. Він давно жартує про українську політику і знає політиків з історією, знає, чим це закінчиться. Тож він на це не піде.
Ще один варіант – прем’єр від партії Голос, з якою Слуга народу може об’єднатись в коаліцію. За словами експерта, для того, аби не виглядати узурпаторами влади, Слуга народу може запропонувати коаліцію Голосу. Це єдина партія без політичного минулого, яка не має старих політиків і не притримується проросійської ідеології.
– Подивимося на результат переговорів щодо коаліції. Впринципі, логічно, якщо президент з однієї коаліційної партії, а прем’єр – з іншої. Це своєрідний поділ центрів впливу і це дозволить робити противагу.
Він додає, що в такому випадку прем’єр буде спиратися на коаліцію двох партій, а не на президента. Тобто буде більш самостійною фігурою.
Лілія Ященко