Новий Кабмін призначили 29 серпня. На своєму першому засіданні парламентарі обрали прем’єр-міністра та проголосували за склад уряду.
Така швидкість стала певним рекордом – раніше депутатам потрібно було декілька днів на розгляд кандидатур та їх обговорення.
І з датою першого засідання урядовці не стали затягувати – призначили не на традиційну середу, а на найближчий понеділок 2-го вересня.
Їх називають наймолодшим урядом за всю історію – з 35-річним прем’єром та 28-річним віце-прем’єром. Чи матиме успіх новий Кабмін та що зміниться в його роботі – дізнавались Факти ICTV.
Переформатування Кабміну
Новий Кабмін одразу зазнав змін. Було ліквідовано декілька міністерств – тепер їх 15 замість 19. Зокрема, Міністерство аграрної політики приєдналось до Міністерства економіки. Об’єднались Міністерство з питань ветеранів та Міністерство з питань тимчасово окупованих територій.
Міністерство культури, Міністерство інформаційної політики та Міністерство молоді та спорту стали єдиним Міністерством культури, молоді та спорту.
Серед нововведень – Міністерство цифрової трансформації. Його очолив Михайло Федоров, який відповідав за digital-напрямок президентської партії під час виборів.
Окрім того, кількість віце-прем’єрів скоротилась з шести до двох – Дмитро Кулеба та Михайло Федоров.
Хто отримав міністерські портфелі
Міністрів залишилось 17 замість 25. Причому двоє з них – зі старої команди. Залишили міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та міністра фінансів Оксану Маркарову.
Отож, перезавантажений склад уряду виглядає так:
Ефективність нового уряду
Свою промову прем’єр почав із гучних слів:
– У моєму уряді красти не будуть, – запевнив очільник Кабміну.
А вже на першій зустрічі з президентом і Радою пообіцяв, що економіка зросте на 40% за наступні п’ять років.
Програма діяльності уряду буде представлена протягом місяця. А за результатами першого засідання було ухвалено ініціативу, яка ліквідує економічний підрозділ в Нацполіції. Це, за словами прем’єра, унеможливить втручання поліції у діяльність бізнесу.
Однак, подальша ефективність Кабміну залежатиме від декількох факторів. По-перше, відмічають експерти, слід оперативно організувати роботу нових міністерств, які зараз не мають нічого, окрім назви і керівника.
– Треба повністю переформатувати структуру, знайти під них гроші, бо в бюджеті кошти передбачені на інші міністерства. Може статись, що окремі міністерства працюватимуть, а новостворені відставатимуть, – зазначає політолог Ігор Рейтерович.
Політолог Андрій Золотарьов впевнений – уникнути безладу можна було, якби реорганізація відбувалась після запуску нового Кабміну.
Окремий фактор – це програма уряду, яку вони мають презентувати протягом місяця, та проект бюджету на наступний рік.
– Це перше випробування для Кабміну – якщо вони його пройдуть з честю, то можна буде говорити про непогані перспективи, – додає Рейтерович.
Експерт говорить, важливим моментом стане місце, де будуть вирішуватись питання. Якщо вони ухвалюватимуться і погоджуватимуться в Офісі президента, це внесе негативні корективи.
Хоча Золотарьов прогнозує – найближчим часом дуалізму влади не буде:
– Гадаю, що ми не побачимо від Гончарука намагання створити власний політичний імідж, чим завжди займались прем’єри, і через що був певний конфлікт інтересів з “двома урядами” – на Банковій і на Грушевського.
Монокабмін
Слідом за монобільшістю у Верховній Раді, партія Слуга народу сформувала Кабінет міністрів, в складі якого кандидатури тільки від правлячої політсили.
В цьому є як переваги, так і загрози, впевнені експерти. Зокрема, повнота влади впливатиме на рейтинги президента, який не зможе перевести відповідальність на когось іншого.
– Вся повнота влади – це вся повнота відповідальності. Якщо Кабмін виявиться нездатним, то це битиме і по Зеленському. Суспільство чекає від нього економічного дива. Якщо цього не буде – Зеленський втрачатиме підтримку, – пояснює Золотарьов.
Рейтерович же додає – виникає загроза, за якої можуть проводитись вузькокорпоративні інтереси.
– Якщо ті чи інші фінансово-промислові групи зможуть лобіювати свої інтереси як у Верховній Раді, так і в Кабміні, їм буде набагато простіше проводити вигідні рішення.
Втім, експерт додає – монополія влади дозволить оперативно ухвалювати рішення. Кабмін може бути впевнений, що ті ініціативи, які він подаватиме, без проблем ухвалюватимуться у парламенті.
Чого чекати від нових міністрів?
Завдань перед новим урядом чимало. На засіданні з президентом і Радою було визначено перелік найближчих ініціатив, якими займуться міністри.
Це і легалізація видобутку бурштину, і легалізація грального бізнесу, і зняття мораторію на землю – законопроекти Кабмін має надати Раді до жовтня 2019 року. Вже до грудня уряд мусить розробити умови для електронних виборів та електронного перепису населення.
Проект бюджету на 2020 рік планують підготувати вже за два тижні – до 15 вересня.
Займуться і приватизацією – сформують перелік об’єктів, які не підлягають продажу, і вже у грудні почнуть передавати підприємства у приватне користування.
Експерти мають позитивні сподівання щодо Кабміну, зокрема тому, що туди зайшло багато людей з досвідом, репутацією, освітою та ідеями.
– Ми почули багато гарних і правильних слів, але дивитимемось за справами, – підсумовує Золотарьов.
Виступаючи перед депутатами, які щойно отримали повноваження, президент порівняв свою роботу без Ради і Кабміну, як рух на першій швидкості, а тепер, за його словами, держава може переключитись на п’яту. Переваги або недоліки від концентрації всієї вертикалі влади у руках однієї партії, побачимо вже незабаром.
Лілія Ященко