У Верховній Раді пояснили, як залучатимуть народних депутатів до відповідальності.
– Наприклад, є повідомлення про вчинення злочину. Генпрокурор вносить запис до ЄРДР про вчинення такого кримінального злочину і починає розслідування. Щоб за процедурою отримати тимчасовий доступ до речей, документів, житла народного депутата і телефонних розмов, звертається до апеляційної інстанції з відповідним клопотанням працівників Генеральної прокуратури і отримує відповідне рішення суду, – заявив Качура.
Після відкриття кримінальної справи генпрокурором розслідування вестиме Державне бюро розслідувань. Вручати підозру зможе лише генпрокурор.
– Найбільш спірне питання – затримання народних депутатів. Тут повинен винести відповідне рішення слідчий суддя апеляційної інстанції, тобто обласного суду. Так, наприклад, купується право на прослуховування або негласні слідчі дії відносно будь-якого громадянина, так само буде відносно депутата… Якщо справа стосуватиметься корупційних злочинів, то включається не апеляційний суд, а ВАКС, – говорить голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.
Автори законопроекту зазначають, що парламент більше не даватиме ніяких дозволів на притягнення депутата до відповідальності. Парламентарії будуть захищені від політичного переслідування, що не будуть нести відповідальність за висловлювання, парламентську діяльність і голосування.
Читайте: У Раді пропонують ввести податок на обмін готівкової валюти
Монастирський підкреслив, що відомості до ЄРДР вноситимуться протягом 24 годин після заяви про вчинення злочину. Якщо особу застали при вчиненні злочину, її може бути відразу заарештовано.
Законопроект рекомендували як невідкладний. Дедлайн ухвалення цього законопроекту у другому читанні і у цілому – 31 грудня 2019 року.
Нагадаємо, що 11 вересня президент Володимир Зеленський підписав закон щодо скасування недоторканності народних депутатів, ухвалений Верховною Радою 3 вересня.