Зустріч у нормандському форматі відбудеться 9 грудня. Спочатку про це повідомляли міжнародні медіа, посилаючись на власні джерела, а згодом підтвердили в Офісі президента України. Подробиці пообіцяли розкрити згодом.
Російська сторона спочатку наполягала на тому, що остаточної дати ще немає, але вже 18 листопада підтвердила свою участь у саміті 9 грудня у Парижі. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що підготовка на завершальній стадії.
Умовами нової зустрічі лідерів були ухвалення формули Штайнмаєра та виконання Мінських домовленостей в частині розведення військ. Й Україна свої зобов’язання виконала – військові відійшли від лінії зіткнення на трьох ділянках – Станиця Луганська, Золоте, Петрівське. На останній ділянці зараз триває розмінування.
Читайте: Чому Україні повернули захоплені кораблі
Остання зустріч у нормандському форматі
На рівні глав держав нормандська четвірка зустрічалась п’ять разів. Крайня зустріч з Володимиром Путіним за присутності лідерів Франції та Німеччини відбулась у жовтні 2016 року у Берліні. Це було ще за президента Порошенка.
Результатом тих п’ятигодинних переговорів стала “дорожня карта” втілення Мінських домовленостей. Тоді говорили про поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі та виведення іноземних збройних підрозділів для проведення виборів.
Чого очікує Україна?
В одному зі своїх останніх інтерв’ю президент Володимир Зеленський метою такої зустрічі називав поновлення діалогу:
– Нормандський формат спрямований на те, щоб оновити діалог, який може нас наблизити до припинення війни, повернення наших територій та полонених.
Міністр закордонних справ Вадим Пристайко наголошував – не треба ставити амбітні плани щодо зустрічі:
– Давайте контролювати наші очікування і не ставити надто амбітні завдання перед собою, щоб потім, не знайшовши шляху їх виконання, ми не говорили, що прогрес не досягнутий і ми навіть відкотилися назад, – сказав він в інтерв’ю РБК-Україна.
Політичні експерти ж сходяться на думці, що сам факт того, що зустріч відбудеться – це вже перевага.
Політолог Олексій Якубін зазначає – Зеленський намагається зробити все, щоб деескалізувати ситуацію на Донбасі і зробити крок до миру.
Фото: Олексій Якубін
– Він розуміє, що багато в чому його рейтинг базується на сприйнятті його як “президента миру”. Звідси були нюанси з погодженням на формулу Штайнмаєра і розведенням сил. Але потенціал до деескалації присутній.
Олександр Антонюк же наголошує – наша сторона занадто йде на поступки РФ, не враховуючи досвід інших країн, зокрема історій з Придністров’ям та Абхазією, де Росія постійно зміщує свої кордони.
– Завдання РФ є чітким і зрозумілим – відновити експансію на територіях пострадянського простору. Вона це робить “добиванням розбитої чашки ” – починаючи з Молдови, закінчуючи Грузією – розбиває країни на декілька республік.
Про що говоритимуть лідери?
За три роки з моменту останньої зустрічі накопились чимало тем для обговорення. Зокрема, закон про особливий статус Донбасу, який діє до 31 грудня 2019 року. Надалі українській владі належить розробити новий. Яким він буде, ще не знають. Але раніше Зеленський припускав – деталі нового закону можуть бути предметом обговорення під час зустрічі у нормандському форматі.
– Потрібно буде щось робити і дуже швидко. Найімовірніше, законопроект базуватиметься на старому законі, можливо, з доповненнями. Те, що анонсували як Формула Зеленського, – каже Олексій Якубін.
Нагадаємо, закон був ухвалений ще у вересні 2014 року і передбачає, серед іншого, проведення місцевих виборів на території Донбасу та амністію осіб, які брали участь у конфлікті. Та через невиконання російською стороною умов місцеве самоврядування на Донбасі так і не було запроваджене.
Чергове питання – актуалізація Мінських домовленостей.
– Є відкриті питання щодо місцевих виборів та їх дат, дорожніх карт подальшого розведення. Наша сторона говорила, що взимку не буде розведення, але є питання обладнання пунктів пропуску, поновлення соціальних виплат, відкриті питання амністії та перехідного правосуддя, – перераховує Якубін.
Питання майбутнього української газотранспортної системи через можливе припинення транзиту газу через Україну – те, що, ймовірно, теж обговорюватимуть у Парижі. Росія хоче добудувати Північний потік-2 і відмовитись від послуг України. Для нас це мільйонні збитки.
– Потрібно вже думати, що робити з цим. На трьохсторонніх переговорах не помітно прогресу, а треба це питання вирішувати. Можливо, Зеленський скористається тим, що у нього буде перша зустріч з Путіним, і своєю хімією намагатиметься вплинути на нього, – жартує експерт.
Політолог Олександр Антонюк впевнений, обговорюватимуться й можливості економічної співпраці, адже російський капітал зацікавлений володіти тут активами.
Фото: Олександр Антонюк
– Все буде крутитись навколо окупованих територій. Нам будуть нав’язувати формат, який нас не влаштує – ні закон про особливий статус, ні позиція щодо Криму, – підсумовує Антонюк.
Він зазначає – Україна має декілька слабких позицій: неоголошений воєнний стан, війна з РФ в юридично-правовій площині не названа війною.
– Це послаблює нас і дає можливості європейській демократії закривати очі на деякі факти.
Позиція Франції та Німеччини
І Франція, і Німеччина, окрім вирішення конфлікту в Україні, мають свої інтереси.
– У них є свої економічні, безпекові і геополітичні інтереси. Торговельно-економічні відносини для них з Росією вигідніші, ніж з Україною. Політики не є самодостатніми – вони вимушені рахуватись зі своїм великим капіталом, а Північний потік-2 є вигідним для Німеччини, – каже Антонюк.
Політолог Олексій Якубін має дещо іншу думку – він вважає, що сьогодні інтереси України та європейських лідерів щодо урегулювання конфлікту співпадають.
– Це наразі найбільш довготривалий конфлікт в Європі з 1945 року. Країни ЄС це хвилює, адже вони близько розташовані. Тому вони можуть активно сприяти нам.
Він також додає, що риторика Росії теж змінилась, і там готові до компромісу. Причина цього – президентські вибори 2024 року і проблема наступника та бажання РФ покращити відносини із Заходом.
Вже 9 грудня відбудеться перша зустріч Зеленського із Путіним. Можливо, це стане кроком до врегулювання конфлікту та миру. Але миру на умовах України.
Лілія Ященко