Ліцензовані суб’єкти підприємництва повинні отримати можливість заготовляти плазму та переробляти її у препарати крові на території України. Про це у своєму блозі на Економічній правді пише президент фармацевтичної компанії Biopharma Костянтин Єфименко.
За його словами, саме це прописано у законопроекті №2429, який планує розглянути Верховна Рада. Також змінами передбачено, що вивезення компонентів крові можливе лише на підставі спеціального дозволу Кабміну у випадках надання гуманітарної допомоги та за умов повного забезпечення внутрішніх потреб країни.
Костянтин Єфименко нагадав, що за розрахунками експертів міжнародних організацій, сьогодні в Україні близько 2 млн людей можуть бути інфіковані гепатитом С, 240 тис. українців живуть з ВІЛ. Щорічно ця цифра зростає в середньому на 17 тис. Також щороку фіксується 3 тис. випадків гемолітичної хвороби новонароджених. При цьому Україна імпортує щороку препаратів крові на майже 1 млрд грн.
– Одна із причин такої ситуації – слабка та застаріла служба крові. 90% українських станцій переливання крові не тестують ні плазму, ні компоненти крові на ВІЛ, гепатити С і В сучасним методом ПЛР аналізу.
90% станцій тестують плазму і компоненти крові ІХЛА (ІФА) методом на відкритих системах, до точності яких безліч питань. Близько 60% об’єктів служби крові – це застарілі приміщення, обладнання часів Радянського Союзу, відсутність реагентів та розхідних матеріалів. Переважна більшість донорів – це разові донори, яких збирають родичі хворого, – зазначив бізнесмен.
Він нагадав, що в Україні до вересня 2019 року навіть не було сучасного національного заводу з фракціонування плазми. І лише останніми роками галузь почала змінюватися, зокрема за рахунок інвестицій Біофарми.
Так, за словами Єфименка, завод вклав $75 млн в національний фракціонатор крові, 11,5 млн – в чотири нових сучасних плазмоцентри в Сумах, Дніпрі, Харкові та Черкасах. Але для подальшого розвитку галузі потрібні нові інвестиції і рівні умови для всіх гравців ринку.
– Проект закону 2429 встановлює такі правила. Ухвалення такого закону дозволить залучити інвестиції в галузь. Українські та іноземні компанії, що отримали ліцензію МОЗ, зможуть заготовлювати плазму для фракціонування та переробляти її на території України.
Це дає нові робочі місця, податки до бюджетів всіх рівнів, розвиває галузь, створює здорову конкуренцію. Давайте згадаємо один із яскравих прикладів позитивних наслідків конкуренції – прихід великої кількості нових авіаперевізників в Україну. Це назавжди змінило галузь. Виграли всі. Так має бути і в службі крові, – зазначає президент Біофарми.
Він навів приклад країн ЄС, де працює декілька суб’єктів, що конкурують між собою: у Німеччині – Biotest, CSL, Octapharma; у Франції – Octapharma, LFB; в Австрії – Takeda, Octapharma; в Італії – Takeda, Kedrion тощо.
Читайте: Програма медичних гарантій: що лікуватимуть безкоштовно у 2020 році
Саме створення такої конкуренції, за словами бізнесмена, передбачено законопроектом №2429. При цьому Єфименко наголосив, що незмінною залишається вимога першочергового забезпечення української внутрішньої потреби.
– Законопроект не вирішить всіх проблем служби крові (він не регулює заготівлю компонентів крові тощо), але це перший крок до реформування галузі, яка, як жодна інша, вимагає таких змін. Сильна служба крові – це об’єднання зусиль держави, парламенту, національного фракціонатору і центрів служби крові, – зазначив бізнесмен.
До Верховної Ради внесено законопроект №2429 про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я, який дозволяє суб’єктам підприємництва заготовляти плазму і переробляти її на території України у препарати крові.
До слова, у Білій Церкві запрацювало виробництво компанії Біофарма, здатне забезпечити пацієнтів життєво необхідними ліками з плазми крові.
Фото: Костянтин Єфименко