Експерти вважають, що приватні інвестиції в систему крові в Україні дозволять оновити обладнання та зупинити інфікування пацієнтів ВІЛ і гепатитами.
– Треба тестувати кров двома методами, а ми тестуємо одним. У Сумах, Черкасах, Запоріжжі, Білій Церкві є другий вид тестування – генне, це тестування на ДНК і РНК-віруси – обов’язковий метод тестування в інших країнах, – говорить президент Асоціації служби крові України, головний лікар Житомирського обласного центру крові Анатолій Чугрієв.
Так, на станціях, в модернізацію яких інвестували приватні підприємці, використовується сучасне обладнання для генетичного тестування, яке запобігає інфікуванню. Інша серйозна проблема, яку вирішить приватно-державне партнерство, це задоволення потреби в якісних компонентах крові.
– Держава мала на це монополію останні 100 років, поки що ефективного виробника компонентів і препаратів крові з держави не вийшло. Коли говорять, що в інших країнах це робить тільки держава, то я кажу, що найбільшим власником банку крові в США є громадська організація Червоний хрест.
А в ЄС в цій сфері працюють компанії CSL, Grifols, Biotest тощо. Разом вони контролюють до 70% світового обороту компонентів крові.
А держава розробляє правила, червоні лінії, які переступити не можна. Кошти на створення і підтримку сучасних пунктів крові потрібні чималі, – каже Віктор Парамонов – головний лікар комунального Черкаського обласного онкодиспансеру.
Керівник відділу безпеки крові та донорства Центру громадського здоров’я МОЗ України, президент Асоціації молодих донорів України та засновник проекту ДонорUA Ірина Славінська підкреслює, що за час незалежності України держава не приділяла системі крові належної уваги.
– Тому сьогодні не можна гарантувати доступність і безпеку компонентів крові для пацієнтів. Структура служби крові хаотична і малозрозуміла. Ми порахували: обслуговування ідеальних центрів крові буде обходитися в €35 млн. Водночас €5 млн потрібно тільки на лабораторне обладнання та витратні матеріали, – заявила вона.
Законопроект №2429 дозволяє вирішити цю проблему, усуваючи бюрократичні перепони. За нього уже проголосували у Верховній Раді в першому читанні.
– Це законопроект про розумну дерегуляцію, він усуває штучні, бюрократичні, корупційні норми чинного законодавства, замінюючи їх простими, обґрунтованими, єдиними для всіх правилами, запропонованими і підтриманими експертами та профільними асоціаціями, – зазначає голова Комітету ВРУ з питань здоров’я Михайло Радуцький.
Читайте: МОЗ України нічого не робить для зниження ризику інфікування під час переливання крові – експер
Закон дозволяє приватним компаніям за наявності ліцензії та реєстрації підприємства в Україні здійснювати забір донорської крові. Водночас на експорт крові та плазми як сировини за кордон накладається категорична заборона.
Це допоможе залучити приватні інвестиції для реформи та розвитку системи крові в нашій країні, а також збільшити власне виробництво якісних препаратів крові.
З’являться якісні вітчизняні препарати, які стануть доступною альтернативою імпортним аналогам. Зміни вводяться в рамках імплементації положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Аналогічні норми діють у Франції, Угорщині, Чехії, Австрії, Німеччині та інших країнах. Вони передбачають єдині прозорі рівні умови роботи для всіх: як для приватного бізнесу, так і для держави.
Нагадаємо, головний лікар Житомирського обласного центру крові Анатолій Чугрієв заявив, що у разі ухвалення законопроекту щодо оптимізації служби крові українці отримають якісне та безпечне лікування.
Джерело: Цензор. нет