В Європарламенті пригрозили Україні скасуванням безвізового режиму через ситуацію з антикорупційними органами. Крім цього, під загрозою – макрофінансова допомога західних партнерів і якість відносин між Україною та ЄС.
Що спровокувало подібні заяви і чи загрожує сьогодні Україні реальне скасування безвізу?
Причина №1: ситуація з САП
Західні партнери розпочали робити подібні заяви через ситуацію з призначенням нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
На засіданні 17 вересня Верховна Рада затвердила до складу конкурсної комісії на займання адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі сім осіб від парламенту, серед них:
- Олена Бусол – доктор юридичних наук, завідувач кафедри Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського;
- Андрій Гуджало – керівний партнер адвокатського об’єднання ГуДеГ;
- Олексій Дрозд – доцент, доктор юридичних наук, начальник відділу докторантури і ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ;
- Катерина Коваль – перший заступник голови Союзу юристів України;
- В’ячеслав Навроцький – доктор юридичних наук, професор кафедри Українського католицького університету, професор кафедри Львівського державного університету внутрішніх справ, член-кореспондент Національної академії правових наук України;
- Богдан Романюк – кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри Національного транспортного університету;
- Євген Соболь – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка.
Цей склад комісії не влаштував представників Європарламенту. Того ж дня вони відреагували. На їхню думку, ці люди не мають достатнього досвіду для вибору глави САП.
– Поки міжнародне співтовариство переймається Білоруссю, уряд України квапливо підштовхує кандидатів, які не мають досвіду і порядності, до вибору глави САП, – написала депутат Європарламенту, член комітету з закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель у мікроблозі Twitter.
Крім того, із заявою виступили офіційні представництва США і Євросоюзу в Україні. Вони закликали Україну дотримуватися рекомендацій Заходу у питанні формування конкурсної комісії.
Читайте: Від цього залежить підтримка України: реакція США і ЄС на рішення Ради щодо САП
Причина №2: рішення КСУ щодо НАБУ
Іншим приводом стало рішення Конституційного суду України щодо Національного антикорупційного бюро.
Ще наприкінці липня 50 нардепів, переважно від фракції ОПЗЖ, оскаржили закон про НАБУ. Вони вимагали визнати неконституційними деякі норми закону.
28 серпня стало відомо, що у КСУ розглядатимуть подання нардепів про нібито неконституційність створення НАБУ.
Того ж дня Конституційний суд визнав неконституційним указ п’ятого президента Петра Порошенка від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника головою бюро. А 16 вересня КСУ визнав неконституційними окремі норми закону:
- президент має право створювати НАБУ, призначати і звільняти директора бюро;
- президент має право визначати трьох членів комісії з проведення конкурсу на посаду директора НАБУ;
- президент має право визначати одного члена комісії внутрішнього контролю для проведення аудиту ефективності роботи бюро, його операційної та інституційної незалежності;
- президент має право затверджувати положення про Раду громадського контролю та порядок її створення.
Ці норми будуть недійсними через три місяці з дати ухвалення рішення КСУ, тобто – з 16 грудня 2020 року.
В ЄС відреагували на це і закликали якнайшвидше змінити чинне законодавство.
– Незалежність і ефективність антикорупційної інфраструктури є ключовими умовами візової лібералізації ЄС і макрофінансової допомоги, – заявив радник ЄС з питань зовнішньої політики Петер Стано.
Нормальна комунікація з Заходом: реакція влади України
Представники української влади одразу ж відреагували на претензії західних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що підтримує їхню позицію щодо САП.
– У нас нормальна комунікація з нашими західними партнерами… Вони сказали, що хочуть подивитися, щоб комісія дуже уважно працювала, прозоро працювала і обирала професійного майбутнього керівника САП.
Я повністю розділяю їхні думки, повністю їх підтримую. Вважаю, що інакше і бути не може, – сказав Володимир Зеленський на брифінгу 18 вересня під час робочої поїздки до Івано-Франківської області.
Читайте: Рішення Ради з САП не вплине на безвіз України з ЄС – Шмигаль
В уряді вважають, що подібні заяви не вплинуть на відносини з ЄС і ситуацію з безвізом.
– Наші міжнародні колеги з Європейського Союзу і Сполучених Штатів абсолютно відверто заявляють про необхідність проведення прозорого конкурсу. Ми поки дотримуємося всіх процедур українського законодавства, – зазначив під час години запитань до уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
А глава МЗС спростував загрозу безвізу через ситуацію з НАБУ.
– Я хочу дуже чітко заявити, що немає ніяких загроз безвізу з ЄС, – заявив під час Свободи слова на ICTV заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.
За його словами, Україна регулярно спілкується із західними партнерами не лише щодо боротьби з корупцією, а й щодо реформ загалом.
Наслідки для України: думки політологів
На думку політологів, ситуація з САП пов’язана зі спробами українських активістів вплинути на формування комісії з вибору глави.
– Тут традиційна історія. Наші антикорупційні активісти не можуть вплинути ні на президента, ні на парламент. Що треба робити?
Вони впливають через Вашингтон і Брюссель, через свої зв’язки там. Тоді ультиматуми виставляють представники Заходу, – вважає глава правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.
Або ж Захід бачить у цих людях лобістів.
– Ця реакція зрозуміла. І, дійсно, незрозуміло, чому ці люди. Ймовірно, вони, дійсно, є лобістами певних політичних сил, – коментує професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Поки реакція Заходу попереджувально-профілактична, каже Володимир Фесенко.
– Гірше буде, коли цю тему піднімуть на рівні Європейської комісії і під час прямого спілкування із Зеленським на вищому політичному рівні.
Коли, наприклад, про це держсекретар США скаже чи хтось із високопоставлених керівників ЄС, а не депутати Європарламенту, – продовжує експерт.
Але водночас ці ситуації – додаткові мінуси, які псують репутацію України.
– Те, що на Заході пильнують за цим, – це факт. Те, що відбувається, – це мінус нам, мінус українській владі. І це накопичує кількість претензій. І у якийсь момент вона може бути критичною, – додає Олексій Гарань.
На думку Володимира Фесенка, Україні доведеться надати пояснення з цього приводу.
– Думаю, що наші нададуть пояснення щодо тих людей, які обрані. Далі кандидатура нового керівника САП з дуже високою ймовірністю узгоджуватиметься з нашими західними партнерами. І якщо з ним не буде проблем, все буде добре, – вважає експерт.
Негативних наслідків щодо безвізу для України поки не буде.
– Це поки попереджувальний постріл, – підсумовує Володимир Фесенко.
Такої ж думки дотримується і Олексій Гарань. На його думку, безвіз в Україні поки не заберуть.
– Я вважаю, що навряд чи це станеться, – каже він.
Вимоги для збереження безвізу
У вересні 2016 року Україна виконала всі вимоги ЄС для отримання безвізового режиму.
Боротьба з корупцією – одна з головних вимог ЄС, на яких тримається безвіз.
З 11 червня 2017 року українці змогли вільно їздити до європейських країн.
Людмила Грубнік