Ближче до ранку ворог завдав серію ударів по Запоріжжю та передмістю з реактивних систем залпового вогню.
Унаслідок цього спалахнула пожежа в приватному будинку. Вибуховою хвилею пошкоджено сусідні будинки.
Наразі всі служби ліквідовують наслідків влучання.
На щастя, минулося без постраждалих.
Уночі 31 березня російські війська продовжили тероризувати українські населені пункти.
Окупанти здійснили дев’ять ракетних пусків із ЗРК С-300 по цивільній інфраструктурі Харкова.
Завдавали загарбники й авіаційних ударів.
Росіяни застосували 10 ударних безпілотників типу Shahed-136.
Дев’ять із них українські захисники знищили.
Загалом протягом доби 30 березня російські військові завдали 11 ракетних та чотири авіаційних удари, здійснили 43 обстріли з реактивних систем залпового вогню.
Уночі 31 березня російські окупанти двічі атакували Запоріжжя.
Вибухи лунали після опівночі та п’ятої ранку.
– Атака продовжується. Ворог не полишає мети залякати мирне населення багатотисячного міста, – повідомили вранці в обласній військовій адміністрації.
В ОВА закликали людей сьогодні бути особливо обережними та реагувати на сигнали про небезпеку.
Російським військам неможливо взяти в оточення Бахмут Донецької області, тому що для цього їм потрібно близько 30 км запасу по фронту. А це неможливо навіть із технічної точки зору, адже тоді ворог буде атакований українськими гарнізонами з двох боків.
Таку думку в ефірі телеканалу Еспресо висловив військовий експерт, військовий льотчик-інструктор і полковник запасу ЗСУ Роман Світан.
Він зазначив, що з півдня не дають окупантам оточити місто Костянтинівка та Часовоярський гарнізони, а з півночі ворогові протистоїть Сіверський гарнізон.
– Сіверськ та Білогорівка – правильно вибрані наші точки опори, що утримують весь фронт. У цьому таки є проблема для росіян, – заявив він.
Експерт стверджує, що збільшення чисельності російських військ нічого не дає. Лише зростають втрати окупаційної армії.
– У ворога немає жодного механізму оточити Бахмут. Якщо виникне загроза повної руйнації міста і не буде можливості утримуватись, то у нас є поряд лінія оборони – район Часового Яру. Тобто ми виконаємо певні дії, вирівняємо та утримаємо фронт. Зараз це робити немає жодного сенсу, бо ми добре утримуємось у самому Бахмуті під прикриттям Часовоярського гарнізону. Саме такий тандем двох гарнізонів тримає цей плацдарм і не дає росіянам рухатися далі на Слов’янськ, – каже Світан.