Влада Харкова вдалася до безпрецедетних заходів – з 4 вересня частина дітей сяде за парти в метрополітені. На п’яти станціях облаштували приміщення для 60 класів, де вчитимуться 1003 дитини, повідомив Харківський міський голова Ігор Терехов.
Це попередня кількість, але якщо охочих вчитися в метро стане більше, то облаштують додаткові приміщення.
Факти ICTV поспілкувалися з міським головою Тереховим та очільником Харківської ОВА Олегом Синєгубовим, щоб з’ясувати деталі нових шкільних класів у метрополітені.
– Назва Метрошкола прижилася вже! Це вперше не тільки за час існування Харкова, а й за час існування України, такого досвіду немає ні в кого. Це перший крок, перший наш досвід, – каже Ігор Терехов.
Фактам ICTV очільник міста ексклюзивно показав перший облаштований клас у підземці.
В кабінеті зо два десятки парт, інтерактивна дошка, стіл вчителя.
Облаштовувати класи в підземці почали 10 серпня, роботи тривають навіть зараз – ремонтують класи, коридори, вбиральні.
– Основне, що стосується вимог – це безпека наших дітей. Коли ми отримали всі необхідні документи, що тут, у метро, безпечно, а метро є найбільш безпечним місцем у Харкові, почали все облаштовувати. Тут облаштоване все за нормами для справжньої школи – рекуперація повітря, освітлення, шумоізоляція, вбиральні, – пояснює міський голова.
Організують харчування дітей – їжу привозитимуть на станції. Приміщення будуть охоронятися, дітей супроводжуватимуть тьютори. А добиратися до метрошколи діти будуть автобусами.
– Ми вже відпрацювали логістику, коли діти доходять до своїх шкіл, і там ми їх забираємо шкільним автобусом і довозимо сюди на станцію метрополітену. Тут спускаємо у супроводі вчителя, який буде у шкільному автобусі. Крім того, я говорив з міністром МВС, і він дав вказівку можливого супроводження поліцейськими шкільних автобусів, – каже Терехов.
Понад третина дітей, які вчитимуться в метро – першокласники.
– Головне – навчити дітей читати, писати, а це, на жаль, в режимі онлайн неможливо. І головне, щоб вони були соціалізовані, щоб вони спілкувалися, щоб в них був ритм життя, – каже він.
Школярі відвідуватимуть заняття кілька разів на тиждень.
– Будуть навчати дітей у дві зміни, комбіновано – три дні на тиждень будуть школярі в цих класах, а два дні на тиждень будуть навчатися онлайн, – розповів Терехов.
У Харкові облаштували укриття в 126 школах, однак згідно з липневим рішенням Ради оборони Харківщини, навчання в цих укриттях проводити не можна – вони виявилися найпростішими, каже мер міста.
– Ми не змогли там почати навчальний рік, бо С-300, якими обстрілюють Харків, пробивають найпростіші укриття, і тому ми вимушені були розпочати навчальний рік тут, у метро, – пояснює міський голова.
Охочі вчитися офлайн
Ще на початку липня директор департаменту науки та освіти Харківської обласної військової адміністрації Олексій Литвинов казав, що охочих вчитися офлайн на Харківщині чимало, і лише у Харкові ця кількість, за його даними, сягала 60-80%.
В закладах освіти почали облаштовувати укриття, а де їх немає, Литвинов анонсував облаштування модульними укриттями. Але невдовзі Рада оборони Харківщини “забракувала” найпростіші укриття у школах і дозволила відкриватися лише тим закладам освіти, де є бомбосховища або протирадіаційні укриття. Таких у закладах освіти Харкова не виявилося. Разом із тим, охочих розпочати навчання очно значно поменшало. Офіційні цифри міської ради, озвучені на щорічній педагогічній раді 29 серпня – після проведення опитування серед батьків, до офлайну були готові від 18,0% до 32,7% учнів, залежно від району міста. А вчитися в метро виявили бажання від 0,4% до 5,2%, також залежно від району.
За даними міської ради, у Харкові нині перебуває лише 44% школярів, а 35% харківських учнів лишаються за кордоном в евакуації. Багато хто був готовий повернутися додому, якби запрацювали школи, а є такі, що після канікул повернулися до інших міст, де дозволено очне навчання.
Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов каже, що область намагалася організувати змішане навчання.
– Президент ставив завдання, щоб це не була фікція, щоб ми не пофарбували стіни у підвальних приміщеннях і відзвітували, що укриття є, а діти наші забезпечені безпечними умовами навчання, – пояснив глава ОВА.
Синєгубов каже, що область отримала субвенцію від держави у 224 млн грн, і Міносвіти наполягало, що за ці кошти ремонтувалися лише захисні споруди – тобто надійні укриття, а не найпростіші. А коли військова адміністрація заявила, що у підпорядкуванні облради таких одиниці, а у міської ради – жодного, Міністерство дозволило ремонтувати найпростіші укриття, але так, щоб в результаті з них вийшли бомбосховища або протирадіаційні укриття.
– Міністерство освіти та науки вважає, що безпечним середовищем можуть бути лише захисні споруди. Це було у липні. Були зміни у постанові, які дозволили використання коштів на старті на всі приміщення, але на виході має бути лише захисна споруда, – пояснює Синєгубов.
При цьому в інших містах – Полтаві, Києві чи Львові минулий навчальний рік школи працювали навіть з найпростішими укриттями, які можуть не витримати удару ракети. На Харківщині такі суворі вимоги до укриттів, бо поруч російський кордон, звідки ворог б’є по Харківщині ракетами С-300.
– Саме захисні споруди можуть гарантувати безпеку від ракет С-300 – ми зараз не говоримо про Іскандери, Кинджали – хоча б від цього, – пояснює Синєгубов.
До грудня на Харківщині планують побудувати два укриття, де будуть проводитися навчання офлайн, пообіцяв Синєгубов. Там зможуть вчитися близько 700 дітей. Споруди будуватимуть з нуля. Також продовжать ремонт укриттів у навчальних закладах області.
– Чому так пізно? Ви, напевно, вже не пригадуєте, які події в нас були навесні минулого року, і можна сказати так само, чому ви не приймали рішення у серпні 22-го року? Яким буде навчальний рік у наступному році? Давайте зараз приймати рішення, яким буде навчальний рік у 2027 році? Пофілософствувати можемо, але ми несемо відповідальність за створення безпечних умов для наших дітей, і враховуючи військову обстановку, яку ми мали на літо.