Сьогодні, 18 травня, День боротьби за права кримськотатарського народу. Цього ж дня, 1944 року, в СРСР почалася депортація кримських татар.
В Україні сьогодні, як і в попередні роки, 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2024 році на цю дату припадають 80-ті роковини геноциду кримськотатарського народу.
Саме цього дня 1944 року тоталітарна машина СРСР розпочала один із найстрашніших злочинів в історії – незаконну депортацію кримських татар із Криму.
Лише за три дні, 18-20 травня, з півострова було виселено понад 180 тис. осіб.
З тиском, політичними репресіями та переслідуваннями кримськотатарський народ знову зіткнувся у 2014 році, після незаконної окупації Росією Криму.
Депортація кримськотатарського народу – як це відбувалося
У 1944 році, 18 травня, депортація кримських татар розпочалась. О 03:00 ранку радянська влада розпочала злочинну спецоперацію, до якої залучили понад 32 тис. співробітників НКВС.
Силовики заходили в будинки кримських татар та оголошували, що нібито через зраду Батьківщини їх виселяють з півострова. На збори людям давали від декількох хвилин до пів години.
Після цього їх вели до залізниці, садовили у вагони, відправляли в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Росію.
Український історик, координатор ГО Таврійська гуманітарна платформа Андрій Іванець розповів, що операцію з виселення народу було проведено з випередженням графіків.
– У постанові Державного комітетут СРСР, який запустив цей злочин, виділили час до кінця травня, але силові структури виселили кримських татар буквально протягом трьох днів. Люди їхали у жахливих умовах, їх саджали у вагони для худоби. Нормального харчування і санітарно-медичного обслуговування не було. Смерті почалися вже у момент перевезення кримських татар, – сказав історик.
Під депортацію кримських татар потрапляли переважно жінки, діти й люди похилого віку. За квітень-травень 1944 року до трудових таборів в Росії та до тресту Московвугілля мобілізували 11 тис. чоловіків-кримських татар.
Ще 6 тис. кримських татар було арештовано навесні 1944 року за так звані антирадянські елементи. Отже, практично весь народ опинився у місцях вигнання.
– Смертність серед кримських татар у місцях заслання в перші роки була надзвичайно високою. Вчені Інституту демографії імені М.В. Птухи вважають, що чверть кримських татар від їхньої чисельності станом на 1939 рік загинула. Це майже 50 тис. людей – через важкі умови проживання у спецпоселеннях, голод, хвороби, важку працю, – розповів історик.
Фото: Факти ICTV
Як влада СРСР пояснювала фактичний геноцид кримськотатарського народу
10 травня 1944 року народний комісар внутрішніх справ СРСР Лаврентій Берія направив Сталіну доповідну записку, в якій містилося “обґрунтування” необхідності виселення кримських татар.
Там йшлося про нібито масовий колабораціонізм кримських татар і небажаність проживання на прикордонній території.
– Багато науковців вважають, що друга причина, про яку написав Берія, тобто проживання у прикордонному регіоні, зіграла ключову роль. Радянський Союз виношував реалізацію імперських мрій ще з імперії Романових і прагнув поширити свій вплив на Босфор і Дарданелли. Тому, готуючись до ймовірного конфлікту з Туреччиною, у прикордонних регіонах проводили чистки потенційно нелояльного населення, – розповів Андрій Іванець.
Історик наголосив, що такий геноцид кримськотатарського народу призвів не лише до надзвичайно важких демографічних втрат, а й до знищення культурного спадку кримських татар.
– У Криму зачищалися практично будь-які згадки про кримських татар, більшість географічних назв було змінено, знищувалися пам’ятники історії культури кримських татар, мечеті, цвинтарі, книжкові зібрання кримськотатарською мовою, а також інші предмети матеріальної спадщини, – додав Іванець.
Путінська анексія – як Росія утискає права кримських татар
Новим викликом для кримських татар стала анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 року.
– Загарбники знищили органи самоврядування кримськотатарського народу, у 2016 році заборонили Меджліс, один з двох вищих органів самоврядування. Росія брутально порушує наказ міжнародного суду ООН, який за позовом України ще у 2017 році зобов’язав відновити діяльність кримськотатарського народу. Окупаційний режим переслідує багатьох кримських татар за релігійні переконання, – сказав історик.
Андрій Іванець зазначив, що кримськотатарський народ є однією з найбільш дискримінованих спільнот у Криму.
– Ситуація вкрай драматична – через те, що окупанти переслідують активістів, проводять масові обшуки, затримують кримських татар. Вони створили такі умови, що частина народу була змушена залишити свої домівки в Криму і виїхати, – додав він.
Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України в лютому 2022 року, багатьох кримських татар стали незаконно призивати до окупаційної армії.
Це сприяло ще одному сплеску виїздів кримських татар за межі Кримського півострова та створило нову травматизацію, яка не дала загоїти рани 1944 року, коли в Кремлі вирішили почати депортацію кримських татар.