Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає запровадження інституту множинного громадянства. Українці, які виїхали за кордон, можуть без втрати громадянства отримати паспорт іншої держави.
Закон про множинне громадянство
За документ проголосували 243 парламентарі. Найближчим часом його направлять на підпис автору законопроєкту – президенту України Володимиру Зеленському.
– Чинне законодавство змушувало українців обирати між батьківщиною та можливостями життя за кордоном, що шкодило національним інтересам, – стверджував президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод, який адвокатував і разом з колегами працював над законопроєктом.
Громадська ініціатива Голка після голосування в парламенті поспілкувалася з представниками української діаспори у Польщі, Німеччині та Латинській Америці, щоб з’ясувати, як там відреагували на такий закон.
Як українці за кордоном відреагували на закон про множинне громадянство
Очільник фонду Український дім у Польщі Мирослава Керик розповів, що за 34 роки незалежності України в Польщі, де нещодавно з незначним відривом у 1,78% голосів переміг на виборах Кароль Навроцький, відомий антиукраїнськими висловлюваннями, польське громадянство отримали лише кількадесят тисяч українців.
– Це небагато, якщо порівнювати з кількістю наших мігрантів у Польщі. Разом з біженцями нас тут понад 2 млн. Українці не отримують польське чи інші громадянства, бо не хочуть переривати звʼязок з Україною і відчувають лояльність до неї. Це має не дуже позитивні наслідки для їхнього статусу і політичного впливу у країнах проживання: вони не мають виборчого права і не можуть балотуватись.
Це означає, що важливих питань для української громади і для України немає у програмах політичних партій, а з їхньою думкою ніхто не рахується, – зазначила Мирослава Керик.
За її словами, з ухваленням закону українці з польським паспортом зможуть мати більше важелів, щоб працювати на зменшення маніпуляцій навколо питань і потреби підтримки Україні, зокрема в Польщі.
У Німеччині, де наразі живе найбільша кількість українських біженців, питання отримання ними множинного громадянства стане актуальним вже через два роки. Так вважає соціологиня, дослідниця медичної політики та міграції Олена Слободян, яка живе у Берліні.
– До повномасштабного вторгнення в Німеччині жило 150 тис. українців, зараз більше мільйона. Навіть, якщо половина з цих людей залишиться в Німеччині, більшість захоче мати німецький паспорт, щоб не бути в “сірій зоні”, бо люди не можуть нескінченно довго бути у підвішеному стані. Німецький паспорт – єдиний шлях, щоби міграційна служба дала спокій, – зазначила Олена Слободян.
Вона припустила, що з 2027 року варто очікувати першу хвилю подання документів на німецькі паспорти від біженців, які проживуть в країні п’ять років.
За її словами, для українців, які мешкали в Німеччині до 2022 року, така можливість вже є, але вони масово не отримували німецьке громадянство через бажання зберегти українське.
Аналогічні виклики є не лише в Європі, а й в Латинській Америці. Про це розповів віцепрезидент Світового Конґресу Українців у справах Латинської Америки Вітторіо Соротюк.
– У Бразилії проживає приблизно 600 тис. нащадків українців. За останні 20 років тисяча нащадків шукали і отримали статус українця за кордоном, але 95% з них не поновили його. Ми знаємо лише про одну родину, яка повернулася жити в Україну. Близько 20 нащадків навчалися в Україні, – розповів Вітторіо Соротюк.
Можливо, множинне громадянство і настання миру дозволить більшій кількості сімей повернутися в Україну, припустив віцепрезидент Світового Конґресу Українців у справах Латинської Америки.
Це також дає можливість узаконити в українському правовому полі трудових мігрантів, які багато років живуть у Португалії та Італії, а також отримати паспорти цих країн. На цьому наголошує директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету Львівська політехніка Ірина Ключковська.
Саме цей інститут понад 30 років вивчає діаспору, міграцію і зв’язки України з українцями у світі.
– Добре, що в Україні з’явилося розуміння, що ми втрачаємо людей. Ми не можемо дозволити собі такої розкоші. З кожним роком зменшуватиметься кількість українців, які повертатимуться з-за кордону, – припустила Ірина Ключковська.
На її думку, треба шукати механізми, як їх постійно тримати в українському полі. Український паспорт – один з таких інструментів. Він фактично ставить знак рівності між тими, хто в Україні та за кордоном, сказала вона.
– Це хороший жест з боку держави, щоб показати, що Україна їх бачить і визнає. Це сприятиме залученню величезного потенціалу українців за кордоном з ментальністю країн, в яких вони живуть, для відновлення України, – зазначила Ключковська.
Нещодавно віцепрем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов наголошував, що 90% українців за кордоном перебувають в країнах, де дозволено множинне громадянство.