Верховна Рада України у листопаді 2025 року ухвалила за основу законопроєкт №14005, який запроваджує принципово нову модель примусового стягнення боргів і виконання рішень. Його мета — цифровізувати практично весь ланцюжок виконавчого провадження, скоротити бюрократію й мінімізувати людський фактор, водночас суттєво посилюючи захист прав кредиторів.
Про те, що змінить законопроєкт про спрощення примусового стягнення боргів, Факти ICTV розпитали у керуючого партнера Юридичної компанії WINNER, к.ю.н., адвоката Ігоря Яська.
Що зміниться, якщо приймуть закон про заборону боржникам продавати майно
За словами адвоката, законопроєкт №14005 — кардинальна цифрова реформа виконавчого провадження, адже майно боржників блокуватимуть автоматично, без суду.
– Всі державні реєстри майна та фінансових активів інтегрують із Єдиним реєстром боржників (ЄРБ). Тож коли борг потрапляє у реєстр – система “заморожує” майно автоматично, – попередив експерт.
Що зміниться, якщо президент підпише законопроєкт №14005:
- Арешт накладається виконaвцем (державним або приватним) одразу після внесення інформації про борг, без судового рішення щодо кожного арешту.
- Після прийняття закону про заборону боржникам продавати майно та автівки, покупка-продаж, відчуження чи перереєстрація авто або нерухомості стане неможливим, поки борг не погашено й відповідна інформація не вилучена з ЄРБ.
- Арешт і навіть блокування рахунків/електронних грошей здійснюється автоматично – тільки на підставі внесення до реєстру боржників, без залучення суду на цій стадії.
Додаткові можливості і обмеження
- Зняття арештів боржників також відбуватиметься автоматично одразу після погашення боргу – це скорочує час та зводить до мінімуму ризики корупції чи “затягування” виконання.
- Виконавці отримують онлайн-доступ до всіх державних баз щодо майна, рахунків та доходів боржника.
- Банки, реєстратори та нотаріуси також зобов’язані перевіряти статус особи у ЄРБ перед будь-якою операцією із майном.
Які права громадянина
Арешт та обмеження застосовуються автоматично – для цього потрібна лише постанова виконавця, а не рішення суду.
– Сам механізм критикується, оскільки людину можуть фактично “вимкнути” із ринку нерухомості чи навіть втратити право розпоряджатися банківськими коштами без реальної судової перевірки, – наголосив Ігор Ясько.
В оскарженні європейська й українська правозахисна спільнота наполягає на впровадженні додаткової перевірки або судового контролю для найбільш чутливих кейсів (наприклад, арешту єдиного житла або соціальних виплат).
Основні ризики законопроєкту про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію
Помилки чи неточності у ЄРБ можуть заблокувати чесні угоди та спричинити затримки у доступі до власних коштів чи квартири.
Ба більше, навіть дрібний борг, наприклад, за комунальні платежі чи аліменти – може спричинити блокування усього майна.
Оскарження дій системи залишається процедурою, що потребує вдосконалення, адже швидке реагування чи тимчасовий захист наразі не гарантовані.
Адвокат підсумував, що законопроєкт №14005 – це потужний крок до автоматизації стягнення боргів, який, однак, істотно обмежує юридичний захист для громадян на ранньому етапі арешту.
Арешт майна тепер проводитиметься в електронному режимі — рішення суду для самого арешту не потрібне, достатньо постанови виконавця. Система стане прозорішою для кредиторів, але може поставити під загрозу права та соціальну стабільність добросовісних громадян.
