Незабаром відбудеться зустріч делегацій України та США для обговорення зміцнення дипломатичних позицій та гарантій безпеки. Російський диктатор Володимир Путін допустив використання мирного плану США як основи, але пригрозив продовженням війни у разі відмови.
На тлі цих подій Європарламент ухвалив резолюцію, закликавши ЄС взяти на себе більше відповідальності за безпеку та максимально підтримувати мир в Україні. Наступний тиждень буде вирішальним для визначення того, чи є шанс на прогрес у мирному врегулюванні, зважаючи на відставку Андрія Єрмака напередодні візиту до США.
Факти ICTV проаналізували разом з експертами головні події тижня, якою була мета зустрічі у Женеві та чого очікувати від нового етапу переговорів України зі США, враховуючи зміну глави делегації.
- Переговори України і США: що відбулося за тиждень
- Мирний план: якою була мета переговорів у Женеві
- Чого очікувати від нового етапу переговорів між Україною і США
- Чому наступний тиждень стане вирішальним
Переговори України і США: що відбулося за тиждень
27 листопада президент Володимир Зеленський повідомив про заплановану на кінець цього тижня зустріч української та американської делегацій. Ключовими темами переговорів стануть зміцнення дипломатичних позицій та розроблення гарантій безпеки.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на зацікавленості у якнайшвидшій організації зустрічі Зеленського та президента США Дональда Трампа. Він зазначив, що Україна очікує конкретних результатів для прогресу.
У цей же день російський диктатор Володимир Путін заявив про можливість використання проєкту мирного плану США як основи для майбутніх домовленостей щодо війни в Україні. Водночас він застеріг, що в разі відмови від цього шляху Росія продовжуватиме бойові дії.
Пізніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що США направили РФ параметри свого мирного плану щодо російсько-української війни. За його словами, буде розмова в Москві.
Цього тижня Європейський парламент ухвалив резолюцію про мирний план для України, де ключовим закликом стала максимальна проактивна підтримка миру в Україні.
У документі зазначається, що будь-яка мирна угода повинна передбачати повну компенсацію Росією шкоди внаслідок війни проти України. Також жодні санкції ЄС не можуть бути скасовані до укладення мирної угоди на основі переговорів.
Наступного дня, 28 листопада, НАБУ та САП оголосили про обшуки у керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Після цього Єрмак подав у відставку за день до того, як мав вирушити до США, щоб обговорити мирний план.
Мирний план: якою була мета переговорів у Женеві
Зважаючи на весь дипломатичний процес, переговори в Женеві фактично мали на меті узгодити окремі позиції того мирного плану, який був оприлюднений раніше, щоб перевірити реакцію на нього, заявила політологиня і керівниця Центру геополітичних досліджень Konstanta R&D Group Віра Константинова у коментарі керівниці інформаційної служби Факти ICTV та ведучій телемарафону Єдині новини Олені Фроляк.
– В кінцевому періоді, якщо говорити станом на зараз, я бачу, що ми тільки десь посередині. Ключова мета цього плану – витягнути все-таки Путіна на тристоронню зустріч, яка, нагадаю, планувалася в Будапешті. І що дуже суттєво – було анонсовано з боку президента Трампа. Недаремно прем’єр-міністр Угорщини Орбан прилетів до Москви, – сказала вона.
На думку політологині, де-факто зараз залишається початковий етап, адже позиція Росії не змінилася – це показують нещодавні заяви кремлівського диктатора Володимира Путіна.
– Але в парадигмі американської дипломатії, що мене дуже засмутило, це позиція в тому, що Путін готовий припинити воювати та це найбільша поступка, яку він готовий здійснити. Від цього я відштовхувалася б зараз, – наголосила Константинова.
Чого очікувати від нового етапу переговорів між Україною і США
Європейці дуже сильно вплинули на ті 28 пунктів мирного плану, які попередньо були представлені американцями, а по суті виявилися калькою російського плану, заявив у коментарі Фактам ICTV керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, політолог Ігор Рейтерович.
– Підтримка та участь європейців в цих перемовинах дуже сильно змінили ситуацію і дозволили нам сформувати новий план, який був переданий Росії. І Росія тепер буде з ним ознайомлюватися. Цей план можна назвати не стільки американсько-українським, скільки американо-європейсько-українським, оскільки Європа в ньому була залучена, – заявив експерт.
Станом на сьогодні, принаймні з цього погляду, робота виконана і проблем великих немає, припустив він. Але проблеми будуть, наголосив Ігор Рейтерович, тому що з ймовірністю 99,9% Росія просто відмовиться практично від цих пунктів плану, який їй був переданий.
У такому випадку знову відбудеться повернення в ту початкову точку, що треба починати з початку і думати, як узгодити фактично неспівставні інтереси України та Росії.
І для українців проблема може бути в тому, що за окремими пунктами, які, наприклад, стосуються територій, США можуть спробувати натиснути на Україну і досягти якихось поступок, зазначив політолог.
На його думку, така небезпека зберігається, вона нікуди не поділася, тому що окремі положення плану ще не були доведені до логічного завершення.
– Їх взагалі повинні були розглядати Зеленський і Трамп. Але оскільки Трамп поки не збирається зустрічатися, така проблема залишається, – сказав Рейтерович.
Коментуючи нещодавні заяви російського диктатора Володимира Путіна, політолог зазначив, що глава Кремля максимально підняв ставки, викативши вимоги. Але заяви його прессекретаря Дмитра Пєскова, припустив Рейтерович, свідчать про те, що Росія не може просто відкинути план, не ознайомившись з ним.
– Вони зрозуміли, що їм доведеться, принаймні, формально це виконати. І вони сьогодні це роблять. Але ще раз скажу, що там мінімальні шанси на прийняття – це треба розуміти, до цього треба бути готовим.
Скоріше за все, нових дедлайнів не буде. Ймовірно, президент США Дональд Трамп чекатиме тепер якийсь узгоджений документ, де збігатимуться позиції України та Росії, сказав експерт.
Оскільки в найближчому майбутньому такий документ навряд чи з’явиться, Рейтерович припустив, що переговори поступово зійдуть нанівець і відновляться вже після Нового року.
– Можливо, навіть десь наприкінці лютого чи на початку березня. Якщо, звісно, Трамп різко не змінить свою риторику і не почне про щось домовлятися з Росією. Ймовірність така є, але вона однозначно буде великим негативом для Трампа, тому не факт, що він ризикне це зробити, – сказав він.
Чому наступний тиждень стане вирішальним
Наступний тиждень буде вирішальним, щоб зрозуміти, чи є шанс для прогресу в мирних переговорах і зупиненні активних бойових дій наприкінці цього чи на початку наступного року, заявив керівник Центру військово-правових досліджень, військовослужбовець Сил ТРО ЗСУ Олександр Мусієнко.
В іншому випадку, не виключає він, війна перейде в подальшу затяжну фазу без перспектив мирного врегулювання ще десь на півроку, поки не буде нових сприятливих умов.
Після відставки Єрмака представляти Україну на переговорах будуть секретар РНБО Рустем Умєров і заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, який, на думку Мусієнка, є сильним дипломатом.
Тепер з’ясувалось, що керівник Головного управління розвідки міністерства оборони України Кирило Буданов також буде на переговорах з американською делегацією. Він уже зустрічався з представниками російських спецслужб в Абу-Дабі щодо обміну військовополонених і не тільки, зазначив Мусієнко.
– Переговори набирають обертів, США не будуть збавляти темп, а на Україну тиснуть з усіх боків. Ситуація складна, тому потрібно не плівки чекати, а проявити єдність, – наголосив він.
Можливо, після візиту Буданова, Умєрова і Кислиці до США буде прогрес і вже наступного тижня у Вашингтон полетить Зеленський, припустив Мусієнко. Але зараз ще зарано робити далекоглядні прогнози, вважає експерт.
Ймовірно, на його думку, це відбудеться вже після зустрічі спецспредставника США Стіва Віткоффа з диктатором Путіним. І взагалі наступні раунди переговорів залежатимуть від позиції Росії, сказав Мусієнко.
Крім цього, важливим питанням є те, чи будуть партнери, особливо США, в цей час активно підтримувати Україну, дозволяючи купувати зброю європейським країнам, надаючи розвідувальні дані, а також якою буде доля російських активів, арештованих Європою.
Є багато питань: складна зима попереду – це треба розуміти, наголосив Мусієнко. На його думку, ще є зараз шанси на реалізацію та імплементацію мирного плану з урахуванням українських позицій. Проте чи будуть готові в Кремлі їх врахувати та що робитимуть США – це теж питання.
– Дивіться, зараз США враховують наші пропозиції. Віткофф їде наступного тижня в Росію. Вони починають обговорювати. Кремль відповідає: ні. Як діють далі США? Це найважливіше на сьогодні. Чи вони зроблять неочікувані та неприємні дії для Путіна у запровадженні додаткових санкцій? Путін проговорився, що він не чекав санкцій проти Лукойлу та Роснєфті. Це вдарило по російських позиціях. Чи збережеться допомога хоча б у вигляді продажу і можливості країнам Європи, які входять до НАТО, купувати цю зброю для України? Тут виникає поки що багато запитань та певна невизначеність, – звернув увагу він.
Якщо США знову повернуться через деякий час і скажуть: ось російські умови, відштовхуймось від того, що хоче Кремль, припустив Мусієнко, то це означатиме, що американці вірять в позицію Росії щодо ситуації на фронті, з можливими ракетними та дроновими атаками. Фактично тоді американці тиснутимуть на Україну.
Якщо ж буде протилежна позиція з боку Трампа і його адміністрації, то є шанс тиску на Росію, вважає Мусієнко. Тоді треба переходити до активних дій, передавати Україні Tomahawk, бити по Новоросійську, Туапсе, Приморську та Усти-Лугу, вважає він, тобто по нафтотрейдерах і терміналах, які відповідальні за експорт двох третин нафтопродуктів з Росії.
– Це вдарить по їхніх економічних спроможностях, – звернув увагу Мусієнко.
На думку експерта, це визначальний момент: чи буде шанс досягти миру найближчим часом або очікується складна зима, важкі бої та обстріли. Найголовніше – це позиція партнерів, особливо зі США, бо може бути тиск ще потужніший тиск саме на Україну, і це потрібно враховувати.
