В Україні триває активне обговорення проєкту нового Цивільного кодексу (№14394). Документ ще не ухвалений і може зазнати суттєвих змін. Водночас окремі положення вже сьогодні викликають жваву дискусію серед юристів, правозахисників і суспільства загалом.
Зокрема, увагу привернули такі пункти: можливий дозвіл на шлюб з 14 років, унеможливлення визнання судом факту існування сімейних відносин між людьми однієї статі та зобов’язання, які Україна має виконати в межах вступу до ЄС.
Факти ICTV розібрали разом з експертами, що передбачає проєкт нового Цивільного кодексу, які положення найбільше суперечать чинному законодавству та яких змін потребує документ.
- Новий Цивільний кодекс: що саме викликає занепокоєння
- Шлюб з 14 років: які можуть бути ризики
- Про що свідчить міжнародна практика
- Яка позиція ініціатора проєкту Цивільного кодексу
- Судовий захист сімейних відносин: що передбачає проєкт
- Проєкт Цивільного кодексу: курс України на євроінтеграцію
Новий Цивільний кодекс: що саме викликає занепокоєння
– Цивільний кодекс – це не технічний документ. Він формує базові правила приватного життя, майнових і сімейних відносин на десятиліття вперед. Саме тому аналіз окремих запропонованих норм є необхідним ще до їхнього ухвалення не лише законодавцями, а і юристами, – заявила керівниця цивільної практики АО Verity Group Дарина Старовойтова.
Наразі діє Цивільний кодекс України, що набув чинності в 2004 році, який по суті створив свого часу підґрунтя для формування та розбудови правовідносин в громадянському суспільстві. Але до складу цього документу не було включено сімейні правовідносини, звернув увагу адвокат Станіслав Ліфлянчик.
За його словами, замість цього ухвалили Сімейний кодекс України, який, крім іншого, врегульовує порядок та умови для укладення шлюбу в Україні.
Так, згідно частини 2 статті 23 Сімейного кодексу України передбачено, що за заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй можуть надати право на шлюб, якщо встановлять, що це відповідає її інтересам.
Наразі чинний Сімейний кодекс України встановлює шлюбний вік для чоловіків та жінок з 18-ти років. Це передбачено статтею 22, зазначила адвокат АО Юридична компанія Віннер Світлана Круторогова.
За її словами, проєктом нового Цивільного кодексу України пропонують скасувати СКУ. Водночас проєкт містить окрему Книгу шосту, яка називається Право сімейне. У ній пропонують дозволити шлюб з чотирнадцятирічного віку за заявою особи та рішенням суду в разі вагітності дівчини або народження нею дитини (ст. 1478 проєкту).
Шлюб з 14 років: які можуть бути ризики
Ймовірно, законодавець виходить із логіки легалізації вже наявних життєвих обставин, коли дитина народжується поза шлюбом, а сторони прагнуть правової визначеності у питаннях походження дитини, утримання та спадкування, зазначила керуючий партнер, адвокат юридичної компанії Тацій і Партнери Дарина Косінова.
Але вона вважає, що ризики такої норми є значно вагомішими, адже надання права на шлюб з 14 років суперечить психологічній та соціальній зрілості дитини. На її думку, існує висока ймовірність, що рішення про шлюб прийматиметься під тиском родини, соціального оточення або партнера старшого віку.
– Окремо слід звернути увагу на те, що вагітність у 14 років є не “підставою для шлюбу”, а передусім соціальною проблемою, яка потребує захисту, підтримки, а не юридичного закріплення дорослих обов’язків. У цьому контексті існує ризик, що шлюб буде використаний як механізм зняття відповідальності з дорослих осіб або держави за захист неповнолітньої, – зазначила Дарина Косінова.
За нормами того ж проєкту Цивільного кодексу України, особа до 14 років є малолітньою, зазначила Світлана Круторогова. Тому питання дійсно є дискусійним, а для втілення цієї норми має бути максимально опрацьовано, зокрема, на рівні запровадження системи психологічного та сексуального виховання дітей.
– Сім’я – це перша ланка, в якій дитина отримує свій світогляд. Але, звісно, наведене вище не встановлює 14 років, як, умовно, імперативну межу шлюбного віку, – зазначила вона.
Дарина Старовойтова пояснила, що чинне законодавство України виходить з принципу захисту прав та найкращих інтересів дитини. Але зниження шлюбного віку потенційно створює серйозні ризики. Серед них:
- примусові або “формальні” шлюби;
- обмеження доступу дитини до освіти;
- легалізація нерівних і залежних відносин.
На думку Дарини Старовойтової, у реальних умовах – це може означати не розширення прав, а навпаки – позбавлення дитини можливості вільного вибору. Тому така ініціатива потребує виваженого підходу та широкого суспільного обговорення.
Окрім того, така норма суперечить положенням Кримінального кодексу України щодо заборони статевих відносин з особою, яка не досягла 16-річного віку, наголошують адвокати.
Вагітність та народження дітей в 14-річному віці – це нетипова ситуація. Але навіть вона потребує нормативного регулювання, вважає Станіслав Ліфлянчик.
За його словами, новонароджена дитина повинна якось реалізовувати свої права, зареєструватися в РАЦС з мамою і татом, отримати соціальне забезпечення, оформитися на облік в медичні установи та садочок.
– А як то робити, якщо мама не має повної дієздатності, а батько – юридично не батько? Питання, – зазначив адвокат.
На його думку, шлюб в 14 років буде малоймовірно укласти навіть у разі ухвалення нового Цивільного кодексу. Він наголосив, що все одно потрібно буде доводити виключність ситуації, за якої необхідно укладати шлюб у настільки юному віці.
Про що свідчить міжнародна практика
У міжнародній практиці ранні шлюби розглядаються як серйозне порушення прав дитини. ООН у своїх доповідях та резолюціях неодноразово наголошувала, що такі шлюби можуть прирівнюватися до сучасних форм рабства, оскільки позбавляють дитину реальної свободи вибору та контролю над власним життям, зазначила керуючий партнер, адвокат юридичної компанії Тацій і Партнери Дарина Косінова.
За даними ООН, укладення шлюбу в неповнолітньому віці призводить до низки негативних наслідків, що мають довгостроковий характер. Зокрема, підвищенню ризику домашнього насильства, припиненню навчання та соціальній ізоляції, що позбавляє особу можливості професійної реалізації. Окрему загрозу становить рання вагітність, яка істотно збільшує ризики материнської та дитячої смертності, а також ускладнень для фізичного та психічного здоров’я.
– У сукупності ці фактори свідчать про те, що ранній шлюб не може розглядатися як інструмент “захисту інтересів дитини”, а навпаки – створює системні ризики для її розвитку та безпеки, – зазначила вона.
Проблематика дитячих шлюбів є предметом регулювання та оцінки в низці універсальних і регіональних міжнародно-правових актів у сфері прав людини. Так, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок прямо торкається цього питання у статті 16, якою встановлено, що заручини та шлюб дитини не мають юридичної сили, а держави зобов’язані вживати всіх необхідних заходів, зокрема законодавчих, для визначення максимального шлюбного віку.
У країнах-членах Європейського Союзу загальним правилом є встановлення мінімального шлюбного віку на рівні 18 років, що відповідає міжнародним стандартам захисту прав дитини, зазначила Дарина Косінова. Водночас у значній частині країн законодавство допускає винятки, які дозволяють укладення шлюбу до досягнення повноліття за наявності згоди батьків та дозволу суду.
Однак у низці держав ЄС законодавець пішов шляхом повної заборони шлюбів до 18 років без будь-яких винятків. До таких країн належать Данія, Німеччина, Нідерланди та Швеція, де шлюб можливий виключно після досягнення повноліття.
Шлюб з 14 років: позиція ініціатора проєкту Цивільного кодексу
Очільник Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який є ініціатором нового Цивільного кодексу наголосив, що у проєкті закону передбачено норму, згідно з якою у разі вагітності або народження дитини в особи, яка досягла 14 років, виключно за рішенням суду можуть дозволити укладення шлюбу.
– Щодо цієї норми – вона точно не має спонукального характеру, щоб укладали шлюб з 14 років. Вона є захисною, щоб захистити інтереси новонародженої дитини. Саме тому передбачено цілу низку обмежень, – наголосив Стефанчук.
На думку авторів проєкту, це мало б забезпечити те, що у світі називають урахуванням найкращих інтересів, щоб новонароджена дитина, незалежно від обставин, яких вона не створювала, мала шанс вирости у повноцінній та люблячій сімʼї, а не залишитися без батька чи матері.
– Юридичні аргументи тут – однозначні. Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення вилучити цю норму з проекту та залишити чинну, яка діє нині, – сказав він.
Руслан Стефанчук наголосив, що цієї норми не буде у проєкті нового Цивільного кодексу.
Судовий захист сімейних відносин: що передбачає проєкт
Ще одним дискусійним пунктом є пропозиція унеможливити визнання судом факту існування сімейних відносин між людьми однієї статі. Як зазначила керівниця цивільної практики АО Verity Group Дарина Старовойтова, йдеться не про питання шлюбу, а про базові юридичні наслідки спільного життя:
- спадкові права;
- режим спільного майна;
- право представляти інтереси партнера;
- доступ до інформації про стан здоров’я.
За її словами, на практиці суди вже розглядають подібні справи, забезпечуючи мінімальний рівень правового захисту. Повна заборона такого судового механізму означатиме виключення низки категорій громадян із правового поля, що викликає серйозні сумніви з точки зору прав людини, вважає правозахисниця.
Умовою вступу країн до Європейського Союзу – це широкі політичні, економічні та правові критерії. Варто зауважити, що ЄС не вимагає запровадити одностатеві шлюби або діаметрально змінити визначення шлюбу в Конституції України чи Сімейному кодексі, наголосила адвокат АО Юридична компанія Віннер Світлана Круторогова. Але ЄС хоче іншого, і це ключове.
Так, у межах євроінтеграції Україна має забезпечити недискримінацію:
- держава не може позбавляти прав лише через сексуальну орієнтацію;
- правовий захист сімейного життя.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини: стабільні одностатеві пари визнаються “сімейним життям” у розумінні Конвенції, тому держава зобов’язана надати їм якусь форму юридичного визнання і захисту.
Вона наголосила, що у Верховній Раді України 13.03.2023 року зареєстровано проект Закону про інститут реєстрованих партнерств № 9103. Але він досі опрацьовується, згідно з даними сайту Верховної Ради.
Негативні наслідки є системними, вважає адвокат Дарина Косінова. За її словами, повна відсутність регулювання фактичних сімейних відносин між особами однієї статі означає неможливість будь-якого правового захисту для таких пар у питаннях спільного майна, спадкування, утримання, доступу до медичної інформації та соціальних гарантій.
На її думку, новели Книги шостої проєкту Цивільного кодексу України формують суперечливу модель сімейного права. З одного боку, вони декларують стабільність і правову визначеність традиційних сімейних інститутів. З іншого – закладають рішення, які вступають у прямий конфлікт із сучасними стандартами захисту прав людини.
Проєкт Цивільного кодексу: курс України на євроінтеграцію
Україна задекларувала курс на вступ до Європейського Союзу та вже взяла на себе низку зобов’язань, заявила керівниця цивільної практики АО Verity Group Дарина Старовойтова. Серед них:
- недискримінація;
- повага до приватного та сімейного життя;
- забезпечення ефективного судового захисту.
За словами адвоката, будь-які зміни, а тим паче – такі суттєві, до цивільного та сімейного законодавства мають оцінюватися саме через призму цих зобов’язань, оскільки вони є частиною загальної правової реформи, а не ізольованими нормами.
На її думку, проєкт нового Цивільного кодексу потребує не поспішного ухвалення, а глибокого фахового аналізу та відкритої суспільної дискусії.
– Помилки в такому документі матимуть довготривалі наслідки для тисяч сімей і майбутніх поколінь. Саме тому зараз важливо говорити про ці норми вголос – до того, як вони стануть законом, – резюмувала Дарина Старовойтова.
