Великдень в Україні не втрачає значення попри війну та інші суспільно-політичні особливості життя українців в останні роки. Навпроти, виявилось, що це свято лиш набуває нових сенсів та людей, які його святкують.
Дослідницька компанія Gradus провела щорічне опитування українців, аби дізнатися, як змінюється сприйняття Великодня в суспільстві.
Що відомо про релігійну ідентичність українців
Зазначається, що більшість опитаних українців ідентифікують себе з християнськими конфесіями:
- Православна церква України – 35%;
- православ’я без уточнення юрисдикції (28%);
- греко-католики – близько 8%;
- віряни УПЦ (МП) також мають близько 8%.
Тим часом частка атеїстів та агностиків з минулого року зменшилася з 15% до 11%.
– Водночас сама структура відповідей демонструє, що релігійна ідентичність залишається важливою, проте не є єдиною оптикою, через яку люди сприймають Великдень, – йдеться у тексті дослідження.
Так, 95% опитаних українців зазначають, що святкують Великдень – незалежно від того, якою є їхня релігійна ідентичність. Це один із найвищих показників серед усіх календарних подій. Такий рівень охоплення робить Великдень не лише релігійним, а й соціальним явищем, спільним досвідом, який об’єднує навіть тих, хто не асоціює себе з конкретною церквою.
Найчастіше Великдень асоціюється з дотриманням традицій, важливим релігійним святом та часом для родини. Водночас чверть респондентів вважають Великдень більше частиною культури, а не тільки віри.
Таким чином, релігійний зміст цього свята дедалі більше переплітається з культурним і побутовим.
Фрагментацію у сприйнятті Великодня бачимо і в питанні, де опитуваних попросили обрати одну характеристику для опису:
- третина респондентів вказала, що це передусім релігійне свято;
- чверть сприймає його як сімейне свято;
- інша чверть говорить, що це радше традиція, ніж релігія.
Попри різні трактування, 84% опитаних українців погоджуються, що Великдень – важлива частина української ідентичності. Це один із небагатьох маркерів, де культурне і релігійне сходяться в спільну точку.
У 2026 році Великдень асоціюється в людей із:
- надією (44%);
- радістю (28%);
- спокоєм (18%).
Поруч із цим присутні й інші емоції: втома, напруженість, обережність. Це створює складний емоційний профіль: свято не відриває від реальності, але дає ресурс її витримувати.
Водночас сама церква сприймається більшістю скоріше як опція, а не обов’язок. Близько двох третіх опитаних українців (62%) планують відвідати храм у різні дні Великоднього періоду, з них найбільше підуть на недільну службу (39%).
Однак третина (34%) не планує йти до храму взагалі, а 15% ще не визначилися.
Проте варто врахувати, що одним із факторів, які впливають на рішення не відвідувати церкву під час великодніх свят, є безпека.
Чому святкують ті, хто не належить до жодної конфесії
Серед нерелігійних українців логіка святкування виглядає прагматично:
- половина (52%) сприймає Великдень як культурне свято;
- 42% – як частину сімейних традицій;
- 40% вважають це приводом зібратися з близькими.
У святкуванні Великодня цього року домінує домашній формат:
- 38% опитаних святкуватимуть вдома без гостей;
- 30% планують святкувати вдома з родиною або друзями;
- 14% підуть у гості.
Набір традиційних страв залишається стабільним: паска і крашанки як головні символи Великодня.
– Великдень лишається одним з найбільш значущих свят, що є ширшим за релігійний контекст. Поруч із релігійними сенсами воно наділене великою родинною цінністю, історичними символами і емоційними переживаннями.
У результаті Великдень стає для багатьох українців емоційною традицією, набуваючи ролі спільного знаменника для суспільства, – прокоментувала результати дослідження соціологиня, засновниця і СЕО дослідницької компанії Gradus Євгенія Близнюк.
Нагадаємо, СБУ попередила про можливі спроби ворога дестабілізувати ситуацію в Україні на Великодень.
Правоохоронці працюють у посиленому режимі та закликають громадян дотримуватися заходів безпеки.
