Україна й Угорщина попередньо узгодили зміни в сферах освіти та розширення прав національних меншин, що може допомогти зняти блокування з переговорів про вступ України до ЄС.
Документ, який підсумовує досягнуті домовленості між українською та угорською сторонами, про які 3 червня повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр, опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
Права нацменшин: про що домовилися Україна та Угорщина
Учні класів, де навчання відбувається мовами національних меншин, матимуть можливість використовувати ці мови також під час інших форм взаємодії між собою та з викладачами.
Навчальні заклади, у яких функціонують класи або групи з навчанням мовою нацменшини, отримають статус “школи нацменшини”.
У таких школах дозволяється дублювання вивісок та іншої загальної інформації мовою відповідної меншини. Керівник або заступник керівника такого закладу зобов’язаний володіти мовою відповідної нацменшини.
Офіційні документи про освіту можуть дублюватися мовою меншини за зверненням батьків.
Для випускників, які здобували освіту мовою нацменшини, завдання зовнішнього незалежного оцінювання можуть перекладатися відповідною мовою, за винятком тестів з української мови та історії.
При цьому Україна готова розширити перелік навчальних предметів, які викладатимуться державною мовою у класах із представниками нацменшин, якщо буде відповідна заява від двох третин батьків у класі.
– Українська сторона вважає, що в межах 11 пунктів сторони загалом досягли погодження основних підходів та формулювань у сфері освіти, – йдеться наприкінці розділу про освіту.
Саме освітнє питання протягом останніх років залишалося головним предметом суперечок між Києвом і Будапештом.
Суспільно-політичні та культурні права
Окремий блок документа стосується суспільно-політичних та культурних прав національних меншин.
Місцева влада на територіях зі значною часткою нацменшин зможе вимагати від працівників знання відповідної мови або організовувати для них мовні курси.
Також мови меншин дозволяється використовувати у спілкуванні з органами місцевого самоврядування.
Запроваджується обов’язкове проведення консультацій із національними меншинами щодо законопроєктів, які стосуються їхнього правового статусу.
Публічні заходи, зокрема зустрічі з виборцями або спортивні змагання, організовані для нацменшин, можуть проводитися їхньою мовою.
У населених пунктах, де проживають нацменшини, можуть встановлюватися вивіски з офіційними назвами їхніми мовами на будівлях органів місцевого самоврядування, включно з обласними радами та комунальними підприємствами – за рішенням місцевої ради.
Під час підготовки до виборів агітаційні матеріали та роз’яснення щодо процедури голосування дублюватимуться мовами нацменшин.
На місцевих виборах у районах традиційного проживання нацменшин передбачено також переклад текстів виборчих бюлетенів.
Назви вулиць, площ, скверів та інших топонімів підлягатимуть дублюванню мовами нацменшин.
Символіка нацменшин може використовуватися під час офіційних державних заходів, однак вона не повинна візуально домінувати над українською символікою та має відповідати законодавству України.
Наприкінці травня прем’єр-міністр Угорщини повідомляв про перебіг експертних переговорів між Україною та Угорщиною щодо прав національних меншин в Україні, назвавши їх обнадійливими.
– У нас є пропозиція з 11 пунктів, яка не є новою для української сторони. Переважно йдеться про освітні, культурні та мовні права… Ми підтримуємо контакт з українською стороною на технічному рівні і дуже сподіваємося, що невдовзі зможемо завершити узгодження цих 11 пунктів, – заявив 29 травня Мадяр у Брюсселі під час спільної пресконференції з очільницею Єврокомісії.
Після виборів в Угорщині в квітні Мадяра привітали лідери низки країн ЄС та президент України Володимир Зеленський.
У Брюсселі та Києві висловлюють сподівання, що Мадяр, який позиціонує себе як проєвропейський політик, змінить підхід свого попередника Орбана і за його керівництва Угорщина припинить блокування заходів на підтримку України.
