Громадські слухання, петиції чи бюджети участі часто вважають лише паперовою формальністю, яка ні на що не впливає. Проте реальність доводить протилежне. Саме активність жителів здатна коригувати рішення чиновників та запускати масштабні зміни в громадах.
Факти ICTV вирішили розібратися на конкретних прикладах, як працюють реальні інструменти впливу на місцеву владу та що забезпечує їхній успіх.
Як жителі можуть впливати на зміни
Під час обстрілу Києва 2 червня жителі столиці скаржилися на намети та габаритні матраци в метро. Містяни зареєстрували петицію на сайті КМДА з вимогою заборонити приносити на станції великогабаритні речі, надувні ліжка та намети, оскільки вони заважають іншим.
У Київському метрополітені відреагували на скарги та закликали пасажирів відмовитися від громіздких предметів, які блокують рух. Речниця КМВА Катерина Поп зазначила, що хоча питання збільшення місткості станцій та певних обмежень розглядається, але рішення має бути максимально толерантним.
Поки Київ шукає компроміс у питанні безпеки, інші регіони України вже демонструють ефективні приклади локальних ініціатив у сфері покращення сервісів для громадян.
Серед успішних кейсів варто виділити досвід Мереф’янської громади на Харківщині, яка стала одним із лідерів в Україні за впровадженням податкових послуг на базі Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Реалізація цього проєкту відбулася за ініціативи самої громади, яка звернулася до Державної податкової служби із пропозицією щодо розширення спектра послуг.
В умовах війни не менш важливим вектором розвитку для українських міст став безпековий напрям. Наприклад, у Чернігові підвал 34-ї гімназії, який раніше використовувався лише для господарських потреб, перетворили на сучасне укриття за підтримки проєкту DECIDE.
В укритті провели світло, воду та інтернет, облаштували два санвузли. Сюди закупили парти, стільці, пуфи, інтерактивну дошку з проєктором, принтер та планшети. Для школярів обладнали куточки з настільними іграми, книжками, аерохокеєм та футболом. До облаштування долучилися також батьки, змайструвавши вішалки для одягу.
Крім безпекових питань, в Україні активно розвиваються інші сфери, зокрема, індустрія внутрішнього туризму. Чотири громади із Чернівецької та Хмельницької областей створили спільне комунальне підприємство Пониззя. До цього унікального КП увійшли Хотинська, Кам’янець-Подільська, Староушицька та Китайгородська громади.
Проєкт став першим в Україні прикладом міжмуніципального підприємства у форматі DMO, мета якого – розвиток місцевих туристичних локацій і дестинацій. Вагому роль у реалізації проєкту відіграли дії чотирьох очільників громад та Державної агенції розвитку туризму України.
Приклади інструментів впливу
Щоб трансформувати власну громаду, не потрібні великі статки чи впливові знайомства. Усе, що знадобиться – це чіткий план дій та правильні важелі впливу під кожне конкретне завдання.
Варто використовувати доступні інструменти для кожного громадянина. Серед них:
- онлайн-звернення – швидкий спосіб повідомити владу про проблему чи внести пропозицію;
- електронні петиції – інструмент для збору однодумців та винесення важливих питань на рівень керівництва громади;
- громадський бюджет – реальна можливість отримати фінансування на свій проєкт прямо з місцевого бюджету;
- публічні слухання та електронні консультації – пряма участь в ухваленні рішень та обговоренні важливих ініціатив;
- органи самоорганізації населення – об’єднання сусідів (будинку, вулиці чи мікрорайону) для спільного вирішення локальних проблем.
Перевага електронних звернень полягає в доступності. Цей інструмент є ідеальним для розв’язання точкових проблем на кшталт дорожніх ям чи незаконних МАФів. Достатньо надіслати опис із фото за допомогою мобільного телефона, а якщо таку скаргу масово підтримають 20–30 сусідів, то її вже не зможуть проігнорувати.
Електронні петиції стають ефективними, коли проблема є масштабною та стосується багатьох. Наприклад, якщо йдеться про запуск нового автобусного маршруту або заборону забудови парку. Якщо така петиція набирає необхідну кількість голосів, тоді її зобов’язані розглянути та ухвалити рішення.
Громадський бюджет дає змогу жителям напряму розподіляти частину міських податків на власні ідеї (наприклад, облаштування хабів чи укриттів) за допомогою подання готового проєкту з кошторисом на загальне голосування. Після його прийняття міська влада фінансує задум. Головним секретом успіху тут є створення коаліцій та взаємний обмін голосами.
Громадські слухання та електронні консультації дозволяють жителям коригувати стратегічні плани влади (зокрема, щодо зміни тарифів, перейменування вулиць чи будівництва ТРЦ замість стадіону) ще до їхнього офіційного затвердження через подання юридично грамотних зауважень.
Найголовніше – необхідно постійно моніторити офіційні сайти, щоб не пропустити обговорення, а також залучати профільних експертів для правильного формулювання правок.
Органи самоорганізації населення, які створюються у формі будинкових чи квартальних комітетів за рішенням міської ради, виступають легітимним інструментом контролю у сфері житлово-комунального господарства та управління локальним благоустроєм.
ОСН забезпечують представникам громади право дорадчого голосу на профільних засіданнях. Ефективність цього правового механізму залежить від якісного юридичного супроводу та наявності компетентного керівника (або відповідальної особи).
Який алгоритм дій для активних громадян
Щоб ініціатива не залишилася просто ідеєю, а трансформувалася в реальні зміни на місцях, варто дотримуватися простої, але дієвої послідовності кроків.
Перший крок. Фіксація проблеми та пошук підтримки. Чітко сформулюйте суть питання та знайдіть однодумців серед сусідів (наприклад, обговоріть ситуацію у чаті будинку чи мікрорайону).
Другий крок. Визначення відповідальних. З’ясуйте, до чиєї зони компетенції належить вирішення цієї проблеми (це може бути ЖЕК, керуюча компанія, профільний департамент чи міська рада).
Третій крок. Вибір інструменту впливу. Залежно від масштабу проблеми, оберіть найбільш ефективний юридичний механізм (надіслати електронне звернення, створити петицію, ініціювати громадські слухання чи подати проєкт на бюджет участі).
Реальні кейси руйнують міф про те, що звичайні люди ні на що не впливають. Зміни в громаді не потребують великих грошей чи зв’язків, проте вони не можуть обійтися без активної участі.
Сьогодні захистити своє місто від незаконної забудови, облаштувати сучасне шкільне укриття чи цифровізувати послуги цілком реально. Головне – перестати бути просто спостерігачем, а почати діяти. Варто пам’ятати, що підзвітна влада починається з проактивності громадян.
