Росія майже щодня атакує цивільну інфраструктуру України. Під ударами опиняються житлові будинки, підприємства, енергетичні об’єкти, а останніми місяцями дедалі частіше і автозаправні станції.
Найбільше страждають АЗС у прифронтових регіонах, однак географія атак вже давно не обмежується лише лінією фронту.
Скільки АЗС знищила РФ в Україні за останні 2 місяці та як захистити автозаправки, читайте в матеріалі на Фактах ICTV.
Чи відома кількість знищених АЗС в Україні за останні місяці
Наприкінці червня CEO мережі WOG Андрій Пивоварський повідомляв у Facebook, що лише за два місяці було уражено понад 150 АЗК. Після нових атак ця цифра продовжила зростати.
Точної офіційної статистики, скільки АЗС знищила Росія в Україні за останні 2 місяці, немає. Але, як повідомив у коментарі для Фактів ICTV головний редактор видання НафтоРинок Олександр Сіренко, з квітня до середини червня кількість обстрілів українських АЗС зросла у 3-4 рази, а саме до 13 атак на тиждень.
Уже наприкінці червня, за його словами, цей показник сягнув у середньому 15,5 уражених об’єкта на тиждень. А з початку липня, за даними НафтоРинку, фіксують вже до 20 випадків влучань або пошкоджень АЗС щотижня. Загалом із квітня НафтоРинок зафіксував 186 інцидентів, пов’язаних із влучаннями чи пошкодженнями автозаправних станцій.
Під ударом цивільна інфраструктура
Олександр Сіренко наголосив, що російські війська цілеспрямовано атакують саме цивільні об’єкти.
За його словами, найбільше потерпають Сумська, Харківська, Донецька, Запорізька, Херсонська та Миколаївська області. Водночас російські удари вже регулярно фіксують і в інших регіонах. Зокрема, нещодавно було знищено чотири АЗС на Полтавщині.
Скільки АЗС знищила росія у Запоріжжі та області
Росія продовжує цілеспрямовано атакувати автозаправні станції у прифронтових регіонах України, і Запорізька область залишається серед тих, що регулярно опиняються під ударами.
Станом на 6 липня точної статистики щодо кількості знищених або пошкоджених АЗС у Запорізькій області немає. Але відомо, що атаки на паливну інфраструктуру регіону тривають майже щодня.
Зокрема, 6 липня російські війська зранку атакували автозаправну станцію у Запоріжжі. Про це повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. За попередньою інформацією, внаслідок одного з ударів поранення дістали троє людей, а на місці працювали екстрені служби.
Це вже не перший удар по АЗС у Запорізькій області від початку липня.
Скільки АЗС знищила Росія у Дніпрі та області
Дніпропетровська область належить до прифронтових регіонів, тому російські війська регулярно атакують її цивільну та критичну інфраструктуру. Під ударами опиняються й автозаправні станції.
Точної офіційної статистики щодо кількості знищених або пошкоджених АЗС саме в області немає, однак вона входить до переліку регіонів, які найбільше потерпають від таких атак.
Однією з наймасштабніших стала атака в ніч на 1 липня, коли російські війська завдали ударів одразу по п’яти автозаправних станціях Дніпропетровської області. Унаслідок обстрілу загинула працівниця однієї з АЗС, ще троє людей отримали поранення. Про це повідомляв начальник Дніпропетровської ОВА.
Втім на цьому атаки не припинилися. 3 липня російські війська знову завдали ударів по автозаправних станціях регіону.
Після серії атак частина автозаправних мереж у Дніпропетровській області змінила алгоритм роботи. Під час повітряних тривог окремі АЗС почали тимчасово припиняти обслуговування клієнтів, а персонал переводити до укриттів, щоб мінімізувати ризики для працівників у разі повторних ударів.
Чому в Україні немає паливної кризи
На відміну від Росії, український паливний ринок є максимально диверсифікованим. Пальне постачають десятки компаній різними маршрутами, а логістика побудована таким чином, щоб у разі втрати одного напрямку його могли швидко замінити інші.
Саме тому навіть після масштабних ударів по інфраструктурі в Україні не виникають черги на заправках чи перебої з постачанням.
Втім така стійкість має свою ціну. Пивоварський зазначає, що на вартість бензину та дизеля впливає не лише світова ціна на нафту, а й логістика, валютний курс, воєнні ризики, баланс попиту та пропозиції, а також витрати на відновлення інфраструктури.
Найбільші втрати несуть регіональні мережі АЗС
За словами Олександра Сіренка, великі оператори ще мають фінансовий запас міцності, тоді як для невеликих компаній втрата кількох станцій може стати критичною.
Одна сучасна АЗС коштує приблизно $1,2 млн, а додатковий захист від дронових атак обходиться ще приблизно у 2-10 млн грн.
Як приклад експерт наводить мережу Marshall, яка має близько 70 заправок. Лише за червень росіяни уразили вісім її об’єктів, а з початку квітня вже 16.
Суттєвих втрат зазнала і полтавська мережа BVS, яка активно розвивалася на Сумщині. Частину її АЗС російські війська фактично знищили.
Найбільше постраждала державна мережа Укрнафта.
Останні атаки виходять далеко за межі фронту
Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн у своєму дописі на Facebook звертає увагу, що останнім часом російські удари дедалі частіше завдають навіть по регіонах, які не вважаються прифронтовими.
Проте, за словами Куюна, найскладніша ситуація на прифронтових територіях.
– Рахунок іде вже на сотні атакованих об’єктів. Водії бензовозів відмовляються туди їхати, бо росіяни полюють і на паливовози, – наголосив Куюн.
Експерт зазначає, що повністю захистити такі об’єкти практично неможливо. Пробують усе, але в кращому випадку вдається захистити персонал, а самі об’єкти все одно горять. Куюн сказав, що мобільну вогневу групу біля кожної АЗС не поставиш.
Чи буде дефіцит пального
Попри масштабні атаки, оператори паливного ринку переконують, що дефіциту пального в Україні не очікується.
У WOG пояснюють, що після паливної кризи 2022 року компанії повністю змінили систему постачання. Пальне постійно перебуває в русі, не накопичується у великих обсягах на одному об’єкті, а поставки здійснюються різними маршрутами.
Саме така модель дозволяє швидко компенсувати втрати навіть після російських ударів.
Як рятувати АЗС від ударів РФ
Олександр Сіренко вважає, що одним із рішень можуть стати мобільні автозаправні станції. Йдеться про бензовози, обладнані насосами, лічильниками та паливними пістолетами, які можуть тимчасово заміняти звичайні АЗС там, де їх знищили росіяни.
За його словами Сіренка, право працювати у форматі пересувних заправок мають отримати насамперед ті оператори, чиї стаціонарні АЗС були пошкоджені російськими обстрілами.
Йдеться про компанії, які вже мають роздрібні ліцензії, тривалий час працюють легально та сплачують податки. Експерт зазначив, що технічні рішення для облаштування паливовозів обладнанням для відпуску пального вже існують, тож тепер необхідно врегулювати це питання на нормативному рівні та дозволити офіційну роботу пересувних точок продажу пального.
Такий досвід уже використовують у Тростянці на Сумщині, де стаціонарних заправок практично не залишилося.
Що пропонує Кабмін
Сергій Куюн розкритикував намір уряду найближчим часом повноцінно запустити систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
За його словами, сама ідея створення резервів правильна, однак під час масованих атак накопичувати великі обсяги пального на базах небезпечно.
Експерт нагадує, що у багатьох областях, а саме у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Сумській, Чернігівській та Херсонській, майже не залишилося вцілілих великих нафтобаз. Постійних ударів також зазнають західні області.
Куюн переконаний, що створення великих запасів лише збільшить ризики та призведе до подорожчання пального, адже компаніям доведеться оплачувати закупівлю, зберігання, страхування та втрати.
Натомість він пропонує інший підхід:
- розвивати підземні сховища, які значно краще захищені від російських ударів;
- не змушувати компанії накопичувати великі резерви під час активної фази війни, щоб не створювати додаткові фінансові ризики.
– Система запасу потрібна, але на мінімальному рівні, який можна “розмазати” по АЗС та невеличким сховищам, – наголосив Куюн.
На думку експерта, саме така модель дозволить одночасно підтримувати енергетичну безпеку країни, уникнути різкого подорожчання пального та не створювати великі цілі для російських атак.
