Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому державному секретарю Міністерства закордонних справ Олександру Банькову, якого НАБУ і САП підозрюють у заволодінні та легалізації понад 37 млн грн міжнародної допомоги для України.
Про це повідомляє Суспільне із зали суду.
ВАКС обрав запобіжний захід Олександру Банькову: що відомо
Вищий антикорупційний суд 3 серпня задовольнив клопотання прокурорів частково та відправив Олександра Банькова під варту до 30 вересня.
Суд визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 10 млн грн, хоча сторона обвинувачення просила встановити її на рівні 15 млн грн.
Розгляд запобіжного заходу тривав кілька судових засідань — 29 та 31 липня. Захист експосадовця наполягав на застосуванні більш м’якого запобіжного заходу та просив зменшити суму застави.
У чому звинувачують Олександра Банькова
За версією НАБУ та САП, Баньков створив організовану групу разом із колишнім керівником свого апарату Рамізом Рамазановим, засновником громадської організації Центр сприяння міжнародного співробітництва Владиславом Рєзніковим та бухгалтеркою.
Слідство вважає, що, не маючи права офіційно очолювати громадську організацію через посаду держсекретаря МЗС, він фактично контролював її діяльність і через меморандум із міністерством забезпечив надходження на її рахунки міжнародної допомоги.
Прокуратура стверджує, що схема складалася з трьох епізодів.
Перший стосувався пожертв із Японії. За даними слідства, після надходження понад 17,2 млн грн на рахунки посольства України в Японії було змінено порядок звітності, а кошти перерахували підконтрольній громадській організації. Два транші по $500 тис., які офіційно призначалися для підтримки ЗСУ та цивільного населення, нібито були повністю переведені у готівку.
Другий епізод пов’язаний із грантами американської організації Renew Democracy Initiative (RDI). За версією слідства, у документах суттєво завищували вартість виконаних робіт, що дозволило легалізувати близько 8 млн грн із загальної суми грантів у $700 тис.
Третій епізод стосується відмивання коштів. Як стверджує сторона обвинувачення, гроші виводили через підконтрольну компанію, мережу фізичних осіб-підприємців, фіктивні товариства та конвертаційні центри.
