Уряд планує удосконалити військовий облік в Україні за допомогою реєстру Оберіг. Зокрема, йдеться про розширення обміну інформацією між державними органами, щоб отримувати актуальні відомості про військовозобов’язаних. За словами народного депутата Вадима Івченка, держава хоче мати дані про місцезнаходження всіх військовозобов’язаних.
Такі плани викликають питання щодо меж державного контролю, а які саме відомості збиратимуть, які дані автоматично хочуть вносити в Оберіг, чи зможуть відстежувати пересування громадян і чи не порушуватиме це їхнє право на приватність.
Факти ICTV розпитали адвоката, керуючого партнера Адвокатського об’єднання Прімус Партнерс Сергія Касянчука, які ризики можуть мати нові підходи до військового обліку, чи є законні підстави для збору таких даних і які права військовозобов’язаних мають залишатися захищеними.
Які зміни до військового обліку планують запровадити через Оберіг
Як зазначив адвокат, посилення військового обліку в Україні не повинно перетворюватися на посилення контролю за приватним життям громадян. Держава має право актуалізувати інформацію про військовозобов’язаних. Але формулювання “знати, де перебуває кожен” потребує чіткого пояснення, зокрема, які саме дані збиратимуть і де закінчуватимуться повноваження держави.
В оприлюдненому Телеграфом інтерв’ю Івченка йдеться насамперед про обмін даними щодо відстрочок, бронювання, роботи та перетину кордону. Стверджувати, що вже запропоновано геолокаційне стеження, підстав немає.
Що відомо про зміни до військового обліку та чи зможе держава відстежувати місцеперебування військовозобов’язаних
Адвокат зазначив, якщо надалі запроваджуватимуть систематичний контроль фактичного місцезнаходження військовозобов’язаних, відстеження їхніх пересувань або геолокації телефонів, це становитиме втручання у приватне життя. І законність такого втручання потребуватиме окремої оцінки.
Стаття 32 Конституції України захищає особисте і сімейне життя. Стаття 6 закону Про захист персональних даних вимагає, щоб зібрані відомості відповідали меті обробки та не були надмірними. Аналогічні гарантії передбачають стаття 8 Європейської конвенції з прав людини та стаття 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
— Оборонна мета є законною, але вона не виправдовує автоматично будь-який спосіб збирання інформації про людину, — наголосив експерт.
Чи можуть нові зміни військового обліку порушувати права військовозобов’язаних
Адвокат наголосив, якщо держава захоче перейти від обліку адрес до контролю пересувань, вона повинна довести необхідність і пропорційність такого заходу, визначити належну законодавчу підставу, межі доступу, строки зберігання даних та дієві механізми оскарження.
Без цього виникатиме ризик порушення права на приватність. Воєнний стан не є дозволом на необмежене стеження за громадянами.
Які ризики створюють помилки в реєстрі Оберіг
Не менш принципове питання — достовірність інформації. Помилка в державному реєстрі не повинна ставати для людини вироком. Відсутність даних про перетин кордону не доводить незаконного виїзду, а відсутність відображеної відстрочки не означає, що людина не має законних підстав для неї.
— Автоматизація повинна працювати і на захист громадянина. Якщо система після оновлення даних у реєстрі Оберіг оперативно бачить втрату бронювання, але тижнями не відображає підстав для відстрочки, наслідки такого дисбалансу не можна перекладати на людину. Так само швидке оновлення місця роботи саме собою не забезпечить захисту між двома бронюваннями, адже для цього потрібне правове рішення, — розповів адвокат.
Суспільству потрібні конкретні правила та гарантії, а не лише обіцянка, що держава бачитиме всіх. Цифровізація має зменшувати свавілля й кількість помилок. Інакше вона лише зробить порушення прав швидшими і масштабнішими.

