Теорія про ноосферу академіка Володимира Вернадського з’явилася майже сто років тому, однак її розвивають і сьогодні. Одним з таких послідовників є український бізнес-візіонер Макс Поляков.
Чому Вернадський?
Голова Нацбанку Яків Смолій пояснив вибір академіка Володимира Вернадського.
– Він обраний за видатний внесок в історію України як філософ, природознавець, засновник цілої низки нових галузей науки — біохімії, геохімії, радіогеології. Також він є одним із засновників і першим президентом НАН, яка була створена у 1918 році.
Крім того, Вернадський займався мінералогією та кристалографією. Є основоположником учення про біосферу та ноосферу. Стверджував, що існує сфера розуму, взаємодії суспільства та природи, де розумова людська діяльність є ключовою рушійною силою для розвитку і найціннішим ресурсом для збереження планети.
Закон ноосфери Вернадського полягає у тому, що разом із розвитком планети біосфера перетворюється на ноосферу. Тобто в те місце, де найважливішу роль у розвитку довкілля відіграє розум людини. І це перетворення є невідворотним.
Відповідно до оригінальної теорії, ноосфера є третьою у послідовності фазою розвитку Землі після утворення геосфери (неживої природи) та біосфери (живої природи).
Необхідними умовами для створення ноосфери академік вважав піднесення наукової думки, об’єднання людства завдяки інтернаціоналізації науки, моральна відповідальність вчених за використання наукової роботи задля розвитку і прогресивної мети.
Ноосфера складається всіма розумами, що взаємодіють, вважав Вернадський. За концепцією, вона має три складові:
- антропосфера (сукупність людей як організмів);
- техносфера (сукупність створених людиною штучних об’єктів і природних об’єктів, змінених у результаті діяльності людства);
- соціосфера (сукупність соціальних факторів, що характерні для цього етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).
Модель ноосфери вважають корисною для кращого розуміння розвитку людства, а також для вирішення міжнаціональних і міжрегіональних проблем, екологічних питань і проблем війни та миру.
Сучасні прихильники ноосфери
Хоч Володимир Вернадський сформулював закон про ноосферу у 1944 році, та досі є чимало людей, що розділяють ідеї академіка і розвивають знання про сферу розуму.
Серед українців такими є, зокрема, професор і винахідник Ігор Ханін та бізнес-візіонер, доктор економічних наук Макс Поляков. Вони є співавторами науково-філософських праць з семіотики, інновацій в економіці та, власне, ноосферології.
Ігор Ханін є розробником унікальної концепції створення міжнародного університету у місто Дніпро – Ноосферної академії. Він є автором понад 100 винаходів, 122 наукових праць, серед яких – п’ять монографій.
Як доктор економічних наук веде актуальні для України та світу наукові дослідження у сферах інформаційного розвитку економіки та суспільства із застосуванням математичного, кібернетичного, системологічного та семіотичного інструментів.
Макс Поляков називає себе учнем Ханіна. Сам Поляков має інвестиційний фонд, який назвав на честь ноосфери — Noosphere Ventures. Він разом із партнерами вірять у силу знань, тому і займаються фінансуванням технологічних стартапів, здатних позитивно вплинути на Землю та розвиток людства загалом.
До речі, у Noosphere Ventures залучений Ігор Ханін, який є науковим керівником напряму космічних інформаційних систем фонду.
Якщо раніше Макс Поляков приділяв увагу винятково ІТ-проектам, то зараз його фокус перемістився на космічну галузь. У портфелі його фонду вже є американська аерокосмічна компанія Firefly, платформа зі збирання супутникових даних EOS і постачальник електричних двигунів SETS.
Макс Поляков
Окрім бізнес-складової, Поляков пояснює своє захоплення космосом тим, що дослідження цієї галузі допоможе зробити Землю кращою. Таку бізнес-філософію він називає EOV (Earth Observing Visioner).
– І це головне. Ми є тією групою людей, яка думає про людство, дивиться на космос лише тому, що хоче звідти захистити Землю. Усі наші програми, навіть Місячні у співпраці з NASA, будуть використовувати космос для користі Землі. Спершу нам потрібно поставити запитання: Як захистити нашу планету, оскільки вона дуже крихка й унікальна, – сказав Макс Поляков в одному з інтерв’ю американським журналістам.
Теорію ноосфери Макс Поляков також популяризує через створення в Україні інжинірингової школи Noosphere Engineering School. Це дослідницький центр із лабораторіями на базі провідних університетів країни.
Сам факт того, що Поляков у назвах своїх продуктів використовує слово Noosphere є підтвердженням його віри у те, що сфера розуму є тією силою, яка сприяє розвитку та прогресу суспільства.
Нова банкнота — логічний крок
Найбільша в історії України банкнота номіналом 1 000 грн з’явиться в обігу з 25 жовтня. На лицьовому боці буде зображений академік Володимир Вернадський, а на зворотному — будівля Національної академії наук (НАН).
Появу 1000-гривневої купюри українці сприйняли неоднозначно. Почалися розмови про інфляцію та зростання цін.
Читайте: Чи вплинуть на інфляцію купюра у 1000 грн і скасування дрібних монет
Однак фінансові аналітики заспокоїли людей і запевнили, що введення банкноти великого номіналу є логічним кроком.
За словами Антона Стадника, керівника напряму інвестиційного бізнесу ПУМБ, необхідність введення нової купюри пояснюється тим, що за останні п’ять років відбулося суттєве зростання зарплат у номінальному розмірі.
– Рішення випустити купюру більшого номіналу направлено на зменшення кількості банкнот, – пояснив Стадник Центру громадського моніторингу та контролю.
Поява вищого номіналу також додасть зручності тим, хто проводить розрахунки готівкою на великі суми.
У НБУ впевнені, що нові купюри допоможуть впорядкувати банківську систему на рівні держави і спростять розрахунок готівкою для звичайних українців.
Нагадаємо, за словами НБУ, перший випуск банкноти 1 000 грн вийде в обсязі 5 млн штук.