Початок осені — один із періодів, коли на валютному ринку змінюється попит і пропозиція валюти. У вересні бізнес активніше працює після літніх місяців, імпортери готуються до нового сезону, а потреба в енергоресурсах та обладнанні зростає.
Що це означатиме для курсу долара у вересні та чи можливі помітні коливання американської валюти, Факти ICTV розпитали у заступника голови Асоціації українських банків та голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова.
Які фактори впливатимуть на курс долара у вересні 2026 року
Як розповів банкір, у вересні ситуація на валютному ринку залежатиме від двох ключових факторів: здатності Нацбанку й надалі утримувати баланс між попитом і пропозицією та “тиску” об’єктивних чинників на курсові показники.
— Вочевидь, режим “керованої гнучкості” залишиться чинним, а дисбаланси між попитом і пропозицією НБУ компенсуватиме валютними інтервенціями. Головна інтрига полягатиме в тому, наскільки відчутним буде цей “розрив” і скільки валюти регулятору доведеться продавати для збереження ринкової рівноваги, — розповів Мамедов.
За аналогією з попередніми місяцями можна очікувати, що щотижневі інтервенції можуть скласти близько $1 млрд (з червня по середину серпня загальні “вливання” регулятора на валютний ринок склали понад $12 млрд).
Серед ключових покупців валюти на міжбанку залишатимуться імпортери енергоресурсів та енергетичного обладнання, адже підготовка до осінньо-зимового сезону фактично вже розпочалася.
Водночас можливе скорочення експортних надходжень впливатиме на пропозицію валюти. Тому роль Нацбанку у вересні залишатиметься досить відчутною.
Основні фактори, що потенційно тиснутимуть на курс долара у вересні 2026 року
Вартість пального і попит на міжбанку
Вартість пального — це рівняння з кількома невідомими. На внутрішньому ринку одночасно спрацьовують зовнішній чинник — динаміка світових цін на нафту та нафтопродукти — і внутрішні фактори: наслідки ворожих атак на паливну інфраструктуру, логістичні ризики та можливі перебої з постачанням.
Протягом липня та на початку серпня основні види пального відчутно подорожчали. Якщо 30 червня середня ціна бензину А-95 становила близько 74,6 грн/л, то на початку серпня — понад 81 грн/л. Приріст склав майже 9%.
Ще виразнішою була динаміка дизпального: його середня вартість зросла з 76,2 грн/л до 92,8 грн/л — майже на 16,7 грн, або близько 22%. Автогаз за цей самий період подорожчав приблизно на 7,4%.
Для валютного ринку у вересні це важливо через значну залежність України від імпорту нафтопродуктів. Висока закупівельна вартість ресурсу, необхідність поповнення запасів перед осінньо-зимовим сезоном та можливе збільшення обсягів імпорту здатні посилити валютні потреби паливних компаній.
Звісно, прямого знака рівності між зростанням цін на АЗС і таким самим збільшенням попиту на валюту немає. Кінцева ціна пального залежить від світових котирувань, логістики, податків, закупівельної вартості та обсягів запасів. Однак у сукупності з іншими сезонними факторами пальне цілком може додати міжбанку напруги.
Наслідки війни для інфраструктури й логістики
Яким буде курс доллара у вересні 2026 року, залежатиме від наслідків війни для транспортної, логістичної, енергетичної та паливної інфраструктури.
Кожен зруйнований склад, розподільчий центр, залізничний вузол чи АЗС — це прямі збитки бізнесу та необхідність перебудовувати маршрути, перевозити товари на більші відстані, створювати резервні потужності та витрачати кошти на відновлення тощо.
Останні місяці свідчать, що під ударами дедалі частіше опиняються безпосередньо ланцюги постачання. На початку серпня лише у Броварському районі було уражено п’ять логістичних складів, виробничих підприємств, розподільчих центрів. Протягом червня-липня фіксувалися також удари по АЗС у різних регіонах країни.
Економічний наслідок таких руйнувань цілком зрозумілий: зростає собівартість товарів і послуг. Бізнес змушений оплачувати дорожче пальне, довші маршрути, резервні склади, автономне живлення, ремонт або заміну обладнання. Частина цих витрат зрештою переноситься на кінцеві ціни.
Цей процес уже відображений у статистиці. За підсумками липня Нацбанк зафіксував швидше зростання вартості таксі та перевезень на тлі високих цін на пальне, а також прискорення подорожчання окремих підакцизних товарів через дорожчу логістику.
Для валютного ринку тут існує подвійний ризик: дорожча логістика посилює інфляційний тиск, а відновлення знищених потужностей, закупівля обладнання, техніки та товарних запасів можуть збільшувати потребу в імпорті та валюті.
Тому воєнні ризики для логістики залишатимуться своєрідною “змінною без сталої величини”. Наперед визначити масштаб можливих руйнувань неможливо, але серйозні порушення маршрутів постачання чи нові удари по великих логістичних об’єктах здатні одночасно тиснути як на ціни, так і на валютний ринок, що може стати причиною зростання долара у вересні.
Погіршення зовнішньоторговельного балансу
У вересні цей фактор може стати значно помітнішим, особливо якщо проблеми з експортною логістикою збережуться або посиляться.
За січень-липень 2026 року Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як обсяг експорту становив лише $24,1 млрд. Таким чином, від’ємне сальдо торгівлі товарами вже сягнуло близько $34 млрд. Іншими словами, на кожен долар товарного експорту зараз припадає приблизно $2,4 імпорту.
Протягом року цей дисбаланс посилювався. У січні імпорт становив близько $6,7 млрд, експорт — $3,2 млрд, а місячний дефіцит дорівнював приблизно $3,5 млрд.
Якщо ж порівняти показники першого півріччя з даними за сім місяців, то лише у липні імпорт міг становити близько $8,8 млрд, експорт — $3,1 млрд, а торговельний дефіцит — близько $5,7 млрд. Це майже у 1,6 раза більше, ніж у січні.
Для валютного ринку ця тенденція принципово важлива: що більшим стає розрив між імпортом та експортом, то більше валюти необхідно для оплати закордонних товарів і тим менше валютного виторгу надходить від експортерів.
Додатковим ризиком у вересні можуть залишатися проблеми з морською логістикою. Їхній повний економічний ефект ще належить оцінити, однак обмеження морського експорту безпосередньо впливають на валютні надходження.
Чорноморські порти залишаються одним із ключових каналів експорту української аграрної продукції, а посилення атак на портову інфраструктуру змушує бізнес активніше шукати альтернативні маршрути.
— Повноцінно замінити морські шляхи вони навряд чи здатні. Їхня потенційна пропускна спроможність оцінюється приблизно у 50-55% обсягів морських маршрутів. На тлі логістичних проблем прогноз експорту зерна у сезоні 2026/27 уже було скориговано з 43 млн тонн до 38-40 млн тонн, — попередив банкір.
Отже, погіршення зовнішньоторговельного балансу саме по собі навряд чи спричинить різкий курсовий стрибок. Проте воно створюватиме постійний фоновий тиск і збільшуватиме потребу у валютних інтервенціях НБУ. І що довше зберігатиметься значний розрив між імпортом та експортом, то більше ресурсів потребуватиме підтримання ринкової рівноваги.
Але є важливий контраргумент: валютні резерви, за очікуваннями НБУ, наприкінці можуть скласти близько $70 млрд переважно завдяки новим траншам міжнародної допомоги. Тому загрози для підтримки балансу на валютному ринку виникнути не повинно.
Як впливатиме інфляція на прогноз курсу долара у вересні 2026 року
Усі перелічені чинники є вагомим джерелом “неспокою” для валютного ринку ще й тому, що сукупно здатні пришвидшити інфляцію. Проблеми в енергетиці та логістиці, дорожче пальне, додаткові витрати бізнесу на безперебійну роботу так чи інакше закладатимуться у собівартість товарів і послуг.
Наразі можна лише теоретично говорити про масштаби можливого посилення інфляційного тиску. Однак навіть за відносно стриманого сценарію річна інфляція восени може помітно прискоритися.
Якщо у серпні зростання споживчих цін становитиме близько 1,3-1,5%, а у вересні не перевищить 1%, то вже за підсумками вересня річна інфляція може наблизитися до 10,1-10,3%. Для цього навіть не потрібен різкий ціновий стрибок: адже у серпні 2025 року була зафіксована дефляція на рівні 0,2%, а у вересні минулого року ціни зросли лише на 0,3%.
Перехід річної інфляції за психологічну межу в 10% може стати додатковим фактором для валютного ринку через зміну очікувань громадян і бізнесу. Що швидше зростають ціни, то сильнішим традиційно стає прагнення частину вільних коштів перевести у валюту як засіб збереження заощаджень.
Звісно, прямої залежності “чим вища інфляція, тим слабша гривня” немає, особливо за чинного режиму “керованої гнучкості”. Проте разом із підвищеним попитом імпортерів цей фактор може додати валютному ринку напруги.
Курс долара у вересні: чого очікувати
Очікується, що у вересні сукупність факторів тиску збільшить амплітуду курсових коливань і подекуди будуть випробовувати на міцність “греблю” валютної стабільності, яку Нацбанк підтримує за допомогою режиму “керованої гнучкості” та валютних інтервенцій.
Звісно, будь-які помітні курсові “рухи” традиційно сприйматимуться як сенсація або навіть як ознака небезпеки. Однак варто пам’ятати, що в макроекономічних розрахунках, на яких базувався державний бюджет на 2026 рік, середньорічний курс долара становить близько 45,7 грн. Тому сам по собі рух курсу вгору не варто трактувати як ознаку валютної кризи чи втрати контролю над ринком.
— За нашим прогнозом, у вересні курс американської валюти може варіюватися в межах 45-45,8 грн/$, — розповів Мамедов.
Однак головний підсумок вересня полягатиме навіть не в тому, якої саме позначки сягне курс, а в тому, наскільки успішно Нацбанк впорається з новими викликами, значна частина яких поки що залишається важкопрогнозованою.
— На наш погляд, попри всі наявні фактори тиску, загальна архітектура валютного ринку залишиться стійкою. Курсові зміни можуть стати помітнішими, ніж у попередні місяці, однак їхня динаміка, найімовірніше, залишатиметься контрольованою та прогнозованою, — заспокоїв експерт.
Тобто вересень може додати валютному ринку “курсову чутливість”, але навряд чи зміняться умови, в яких він функціонує.
