Відходи виробництва Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) – червоний шлам – катастрофічно впливають на здоров’я людей.
Це підтвердило дослідження волосся жителів регіону на предмет наявності в них токсичних речовин, заявив судовий експерт Євген Юрченко в інтерв’ю виданню Фокус.
Для дослідження відбирали проби волосся, мінералізували відповідно до токсикологічної методики, а потім піддавали спектральному аналізу для виявлення тих чи інших елементів і їх кількості.
Євген Юрченко
Юрченко пояснив, чому для визначення рівня забруднення підходить саме волосся.
– Можна виявити ті чи ті елементи в ґрунті, але це ж ще не означає, що цей елемент мігрував в організм людини. А прямий доказ – це тільки дослідження волосся людини. Бо інший орган вилучити у живої людини неможливо.
Кров або сеча не дають перманентний результат. Сьогодні є, а завтра ні. Волосся дає ретроспективний результат. Воно показує саме хронічний вплив. Це найбільш цінний матеріал для дослідження впливу забруднень на людей, – пояснив Юрченко.
У волоссі людей, які проживають у районах Миколаївського глиноземного заводу, виявлені такі елементи, як алюміній, хром, залізо та нікель. За словами Юрченка, з усіх елементів найбільшу стурбованість викликає хром, оскільки він має канцерогенну активність.
Підвищений вміст хрому в організмі – небезпечний знак. Крім того, період напіввиведення хрому і нікелю – близько року, тому вони, на відміну від інших елементів, довше затримуються в організмі.
– Результати, отримані нами, свідчать про те, що зберігання шламу відбувається неналежним чином. Шлам, безумовно, виходить за межі санітарних зон і потрапляє в навколишнє середовище, ґрунт, воду, атмосферу. Це відбувається не один рік. Не проводяться необхідні заходи для того, щоб забезпечити нерозповсюдження шламу на навколишні території. Тому шламосховище – небезпечне місце для зберігання, – резюмував експерт.
Нагадаємо, в Миколаєві майже рік тривають судові розгляди між місцевими жителями і Миколаївському глиноземним заводом.
Постраждалі жителі регіону відстоюють своє право дихати повітрям без хімічних елементів.
Заводський районний суд Миколаєва вже виніс рішення задовольнити позов постраждалих і виплатити їм компенсацію. А у вересні Миколаївський апеляційний суд почав розгляд справи МГЗ, оскільки керівництво заводу не погодилося виплачувати компенсацію постраждалим.
Через викиди червоного шламу до 2019 року в районах, прилеглих до шламосховищ, різко зросла смертність від раку. Так, у Вітовському районі протягом 2011-2019 років кількість померлих від раку ротоглотки збільшилася більш ніж в три рази, число померлих від захворювань ротової порожнини збільшилася на 259%.
В цілому кількість смертей від раку в районі шламосховищ МГЗ за 2011-2019 роки стала більшою на 38,6%.
