Європейські цінності для українців асоціюються з демократією, верховенством права, свободою та рівністю. Водночас важливою частиною суспільної дискусії залишається ставлення до LGBTQ+ та прав цієї спільноти.
Попри високу підтримку європейського курсу України, погляди суспільства на LGBTQ+ залишаються неоднозначними.
Європейські цінності та LGBTQ+: що думають українці
За даними Центру Разумкова, на початку 2026 року 83% дорослих жителів підконтрольних Україні територій підтримали б вступ країни до ЄС, повідомив кандидат соціологічних наук, завідувач кафедри політичної соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Дмитро Бойко.
Згідно з результатами опитувань КМІС, у період повномасштабного вторгнення в Україні спостерігається стримано позитивна динаміка зміни ставлення до ЛГБТ-людей: ~6% зросла кількість тих, хто ставиться до них позитивно, і на ті ж ~6% зменшилась кількість тих, хто ставиться негативно.
Проте перших (позитивно – 18,6%) все одно значно менше, ніж останніх (негативно – 33%), а відносну більшість складають байдужі (45%).
Одним із можливих факторів такої хоч і стриманої, але позитивної динаміки є висвітлення участі представників ЛГБТК+ спільноти у Силах оборони України: за даними дослідження ГО Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права від листопада 2024 року, 71,8% дорослого населення підконтрольної частини України погоджуються, що ЛГБТК+ люди беруть участь в обороні країни та громадській діяльності, так само як і гетеросексуальні люди. У свою чергу, свіже дослідження КМІС на замовлення Наш світ фіксує, що станом на травень-червень 2026 року 69,7% населення позитивно ставиться до участі ЛГБТ-людей у захисті України від російської агресії.
Тобто населенню відома участь представників цієї спільноти у ЗСУ та інших підрозділах, населення до цього ставиться переважно позитивно, і це може поступово змінювати скептично-байдуже ставлення українців та українок до ЛГБТК+.
Інша важлива деталь — це згода абсолютної більшості населення з необхідністю надавання ЛГБТК+ людям тих самих прав, що й іншим громадянам (72% погоджуються, 18% не погоджуються), а також необхідністю захисту цієї групи від дискримінації (74% погоджуються, 15% не погоджуються).
Якщо сприймати ці дані буквально — тобто є позитивна динаміка у ставленні до спільноти, також майже ¾ дорослого населення підконтрольної частини України за рівні права та за боротьбу з дискримінацією ЛГБТК+ — то картина вимальовується райдужна. У чому ж заявлена неоднозначність? У тому, що при конкретизації цих прав консенсус втрачається:
- Стосовно одностатевих шлюбів (за даними Групи Рейтинг від серпня 2023 року) лише 37% підтримували легалізацію, 22% — не визначились, 42% — проти (категорично проти — 33%). Так, дані дещо застарілі, але навіть при екстраполяції описаної вище помірно-позитивної динаміки у ставленні це не змінить картини.
- Замінник одностатевих шлюбів — цивільні партнерства — сприймаються краще: згадане дослідження КМІС на замовлення Наш світ у 2025 році фіксує, що 54% населення готові підтримати право на цивільні партнерства для одностатевих пар (34% – проти); 57% підтримують реєстрацію таких партнерств саме для соціального захисту військовослужбовців ЛГБТК+.
- Найбільш чуттєва тема прав — усиновлення, навколо неї суспільство розколюється майже навпіл: 46% — погоджуються, що одностатеві пари мають мати такі ж права, що і різностатеві, 42% — не погоджуються, 12% — вагаються.
Крім конкретизації прав ЛГБТК+, є ще нерівність у сприйнятті букв абревіатури, свого роду дискримінація в дискримінації: за результатами порівняльного аналізу України та Грузії, проведеного Лаурою Лучані та Мариною Шевцовою, за часи повномасштабного вторгнення лесбійки, геї та бісексуали, які беруть участь в опорі, інтегруються в національний наратив і більше не позиціонуються як загроза; у той же час трансгендерні особи продовжують розглядатися як ризик безпеки, що потребує захисних заходів. Тобто позитивні тенденції стосуються перших трьох букв з тієї самою абревіатури, а решти це ще не стосується.
Тут ще доволі багато можна виокремлювати особливостей та тенденцій: однозначний релігійно-конфесійний вплив на сприйняття ЛГБТК+ дискурсу та спільноти, культурно-вікові, гендерні, територіальні, класові та інші відмінності у сприйнятті — такі неоднорідності і розриви регулярно підтверджуються різними даними.
Ми лише зазначимо, що на прикладі інтеріоризації такої групи суспільно важливих питань видно, що український вимір європейських цінностей — це не готовий конструктор, а живий процес, де висока підтримка абстрактної рівності стикається з опором на рівні інститутів та практик.
Відмінності між загальною декларацією та конкретними рішеннями доволі відчутні, а це ще справа не дійшла до реальних дій. Тому ціннісний аспект євроінтеграційних процесів і потребує детальної і планомірної роботи. Цьому і присвячена робота ValEUs – міжнародної дослідницької та освітньої мережі з питань викликів зовнішньої політики ЄС, із діяльністю якої пропонуємо детальніше познайомитися за посиланням.
Зауважимо, що дослідження виконано в межах проєкту Дослідницька та освітня мережа з питань викликів зовнішній політиці ЄС/ ValEUs.
Проєкт фінансується Європейським Союзом. Однак висловлені погляди та думки належать виключно автору (авторам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури (EACEA). Ні Європейський Союз, ні EACEA не несуть відповідальності за ці погляди та думки.
