Армієць з позивним Батя показує рештки реактивної гранати, яка прилетіла на позиції минулої ночі. Разом із мінометами калібром 82 мм бойовики на цій ділянці фронту застосовують станковий протитанковий гранатомет.
І хоча радіус ураження від гранати менший, летить вона швидше, а значить часу на укриття для армійців менше.
Зловити ворожий СПГ непросто. Бойовики обладнали закриті вогневі позиції, гатять навісом, тож роздивитися спалах виходу гранати складно навіть уночі.
Так само на слух визначають військові і роботу автоматичного станкового гранатомета. Тут калібр гранатометного пострілу ще менший – 30 мм, однак визначити траєкторію польоту гранати на слух не вдасться.
Міна чи граната завдає осколкового ураження – це найскладніші поранення, з якими стикають військові медики на фронті.
Дивіться: БМП, зенітки та гранатомети. В Авдіївку повертається велика війна
Єдине що захищає хлопців від осколків окрім бронежилетів, це глибина викопаної траншеї. Вірогідність, що міна чи граната влучать вглиб окопу – мінімальна, а осколки від снаряду, що розірвався поруч з укриттям, підуть лише вгору.
Роки окопної війни – це кілометри траншей, вириті по всій лінії фронту на Донбасі. Вони понад 2 метри. І через кожні 50 метрів є тут свої відгалуження – ліворуч, праворуч. Новачку тут легко заблукати, і лише досвідчений боєць знає лабіринти траншей як свої 5 пальців.
Але там, де не дістають ворожі гранати, бойовики лізуть самі, намагаючись зайти в українські опорники. На днях бойовики двічі за ніч намагалися пролізти.
За 200 метрів від позицій армійці зупинили штурмову групу з 5 бойовиків та відкинули назад.
До слова, АГС, гранатомети, крупнокаліберні кулемети. Бойовики стріляють по всіх напрямках фронту.