Наприкінці 2021 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні закон про Службу військового капеланства. За документ проголосував 291 народний депутат і він передбачає створення Служби військового капеланства в структурі Збройних сил України.
Він також закріплює за військовими право брати участь у богослужіннях під час виконання обов’язків військової служби з дозволу командира.
Досі всі військові капелани є добровольцями. Вони полишають свої пастви і на волонтерських засадах працюють у зоні проведення бойових дій. Щоб це виправити, народні обранці проголосували новий закон про Службу військового капеланства в структурі Збройних сил України. До його розробки залучили й представників православної церкви України.
Згідно з законом капелани отримають статус військовослужбовця, їх навчатимуть за спецпрограмою на базі навчального центру ЗСУ. Є низка й інших, більш приземлених переваг.
– Звичайно це рівень заробітної платні для тих священиків, які служать, капеланів. Це соціальний пакет. Це у разі загибелі його родина може отримати компенсацію. Це також важливо, що він буде користуватися тими самими правами, що військовослужбовець, – говорить Сергій Дмитрієв, військовий капелан, священнослужитель Православної церкви України.
Не минулось й без критики закону. Мовляв, Україна – це світська держава, де церква відокремлена. А цей документ запроваджує релігійну діяльність у державних інституціях. Та у греко-католицькій церкві пояснюють, закон став відповіддю на духовний запит.
Більшість положень нового закону набере чинності вже з 1 липня 2022 року. Єдине, що обов’язкова вимога для військового капелана – наявність вищої богословської освіти буде введена в дію через п’ять років після набрання законом чинності.
В Україні з 1 січня 2022 року вводиться в дію закон Про основи національного спротиву, який Рада ухвалила в липні 2021 року.