На тлі нової хвилі обстрілів і загострення між Індією та Пакистаном, міжнародна спільнота знову занепокоєна долею Кашміру.
Проте, на думку Андрія Коваленка, керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, конфлікт навряд чи набуде повномасштабного характеру й залишиться локальним.
Конфлікт Індії та Пакистану не переросте у війну
За його словами, попри серйозність ситуації, обидві країни усвідомлюють ризики прямої ескалації. Їх стримує не лише наявність ядерної зброї, а й інтереси великих держав і необхідність зберігати стабільність усередині власних країн.
– Індія та Пакистан – обидві ядерні держави. Пряме військове зіткнення між ними може призвести до взаємного знищення, тому воно завжди було обмежене, – зазначає Коваленко.
Історія протистояння Індії та Пакистану
Суперечності між Індією та Пакистаном тягнуться ще з 1947 року – часу розділу Британської Індії. Тоді обидві держави заявили свої претензії на територію Джамму і Кашміру, що призвело до трьох повномасштабних воєн (у 1947, 1965 та 1971 роках) і численних прикордонних сутичок.
Одна з найгостріших фаз – Карґільська війна 1999 року.
Найглибший конфлікт пов’язаний із правовим статусом Кашміру. Хоча Індія контролює більшу частину регіону, Пакистан вважає його окупованим. З 2019 року, коли Індія скасувала автономію Джамму і Кашміру, напруга ще більше зросла.
Геополітичні обмеження та сучасні тенденції
Ключові міжнародні гравці – США, Китай та ООН – виступають проти повномасштабної війни між Індією та Пакистаном, адже це ставить під загрозу регіональну безпеку та міжнародну торгівлю.
У самих країнах також немає передумов для масштабного зіткнення – внутрішньополітична ситуація потребує стабільності, а суспільства втомлені від конфліктів.
Як зазначає Коваленко, у 21 столітті домінує інша стратегія.
– Маємо тренд до локалізації конфліктів – замість масштабних вторгнень сторони вдаються до гібридних операцій, обмежених ударів і кампаній дезінформації, – зазначив він.
Нагадаємо, Індійські збройні сили розпочали операцію під назвою Сіндур, у ході якої були атаковані дев’ять цілей на території Пакистану та на підконтрольній йому частині Кашміру.
Фото: Андрій Коваленко