А тим часом рашисти готуються до відсічі майбутнього контрнаступу ЗСУ, і це має наступний вигляд.
Вагнерівців із Бахмуту відтягують насправді не в тилові райони, а на інші операційні напрямки, про що заявляв, наприклад, Данілов. Схоже, на них також плануються штурмові дії.
Генштаб повідомляв про дезертирство 30 багнетів із рашистського угруповання Шторм, вони ж “штурмові групи”, котрі ще й вкрали вантажівку. Щонайменше це може вказувати, що окупанти продовжують формування “штурмових груп”, призначених для атакуючих дій.
Ну і врешті, були повідомлення про появу кадирівського “Ахмата” під Мар’їнкою з танками та артилерією, хоча раніше у кадирівців настільки важкого озброєння помічено не було.
Ці всі новини дозволяють припускати, що орки очікують на повторення чогось типу Курської дуги під час кампанії боїв цього літа. Тому вже готуються до “маневреної оборони” за зразком вермахту 1944 року.
Яких “дідів” насправді наслідують, так і збираються воювати.
При цьому, схоже, армія РФ розраховує, що її контратаки зможуть щонайменше перевести майбутню стратегічну наступальну операцію ЗСУ в затяжну фазу. Через що й провели серію терористичних ударів як по Києву, так і по інших регіонах нашої країни.
Окупанти б’ють по логістиці, бо можуть виходити з того, що накопичений запас матеріально-технічних цінностей Сил оборони України є дуже значним, і його треба розподіляти по всій території країни рівномірно.
А бити по цивільних – це в орків “законна військова ціль”, за що їх чекає Гаага та шибениця.
Такий формат дій армії РФ прямо витікає з її поточних недоліків, які в одному з досліджень описав британський Королівський інститут оборонних досліджень (RUSI).
Наприклад, мірою успішності контрбатарейної боротьби ЗСУ та помірного вичерпання власних запасів снарядів у рашистів, окупаційні війська відстрілюють по всій лінії фронту від 12 тис. до 36 тис. снарядів за добу, водночас рідко коли ця цифра перевищує показник в 24 тис. А якщо раніше превалював калібр 152 мм, то тепер – міномети калібру 120 мм.
Поява на фронті додаткових Т-62 і навіть старих Т-54 у форматі “шушпанцер” свідчить про проблеми саме з артилерійським озброєнням в окупантів. Бо їм такі старі танки потрібні саме в ролі штурмових гармат.
Але водночас тут варто додати, що навіть уже за офіційними повідомленнями окупанти почали частіше застосовувати С-300 як ОТРК для роботи по передньому краю оборони наших військ, як такий собі замінник радянського комплексу Луна-М, на якому теж стояла балістична “шайтан-ракета”.
Якщо орки справді захочуть пограти в активну оборону від вермахту зразка 1944 року, то в цьому є своя перевага.
Це означає, що в питанні міцності бойових порядків ворога ота вся фортифікація на Півдні, з усіма “царь-окопами” і “царь-протитанковими ровами”, буде відігравати другорядну, замість першочергової ролі.
А весь результат майбутньої стратегічної контрнаступальної операції ЗСУ прямо залежатиме від перебігу зустрічних контратак, які будуть влаштовувати обидві сторони.
Іншими словами, майбутній та очікуваний контрнаступ може бути буквально схожий:
- на Курську дугу;
- або ж на перші тижні радянсько-німецької війни в 1941 році, з танковою битвою в трикутнику Дубно – Луцьк – Броди;
- або ж взагалі так звану битву на 73 істинг у лютому 1991 року під час операції Буря в пустелі, де за добу боїв американці знищили майже 200 іракських танків радянського виробництва.
Задум рашистів може виглядати підступно, але у ньому є одне слабке місце – щільність сил та засобів, здатних перейти в атаку.
Бо схоже, що черговий рейд РДК по території РФ спрямований не просто на те, щоб російська армія відтягнула з фронту якусь частину сил та засобів. Цей рейд спрямований таки на те, щоб “прорідити” бойові порядки окупантів загалом.
І хто зна, можливо, зараз ми спостерігаємо, як на території “Бєлгородської народної республіки” відбувається один із завершальних тактів формуючих операцій, після яких і має стартувати майбутня контрнаступальна операція ЗСУ.
Автор: експерт Defense Express Іван Киричевський