З жовтня 2020 року в Україні повинен запрацювати ринок землі.
У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглядають кілька варіантів купівлі державних земель сільгосппризначення у рамках відповідних програм.
Сьогодні у власності держави перебуває 10,5 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення, тобто чверть усіх українських чорноземів. Для простішого розуміння – держава є власником земель, що співставна території Угорщини. Потенціал цих земель значний, – розповідає Юрій Подорожній.
Для прикладу, локомотив європейської економіки Німеччина має під сільськогосподарськими землями лише 12 млн гектарів. А тому значення державних земель важко переоцінити, –
У цьому контексті важлива здатність керувати державними землями та вести бізнес в агропромисловій сфері. За даними Центру економічної стратегії, середня прибутковість аграрних державних підприємств в країні на три відсоткові пункти менша, ніж приватних. Це означає, що держава як власник не змогла отримати близько 5 млрд грн лише за минулий рік.
Читайте: Ринок землі: в Україні запрацював сайт з роз’ясненнями реформи
Та неефективність є не найбільшою проблемою. За офіційними даними, оприлюдненими на початку 2019 року 1,4 млн гектарів земель було передано в оренду аграріям.
Однак ще за рік до того Держгеокадастр заявляв про 2,5 млн гектарів у такому статусі. Чому виникла розбіжність в 1 млн гектарів? Пояснити можна лише корупційними оборудками та схемами. Адже відсутність у реєстрі даних означає, що фактичний розпорядник землі від імені держави може робити з нею усе, що йому заманеться, а прибутки класти у власну кишеню.
Сьогодні жоден фахівець достеменно не зможе дати системної відповіді на запитання: Що саме відбувається з державною землею?
Читайте: Гранти і відстрочки: Милованов про можливі програми щодо купівлі землі
Держгеокадастр вніс до реєстру тільки близько 20% земель державної власності. Про решту у нашій країні не відомо нічого.
З одного боку, це жахлива ситуація, коли в одній з найбідніших країн Європи так безгосподарно використовується значний економічний потенціал. З іншого – саме там потрібно шукати потенціал зростання економіки.
Отже, одним з головних завдань, на якому треба зосередитись державі до початку запуску ринку землі – проведення обліку та інвентаризації. Не можна проводити реформу, не знаючи, де земля, хто її обробляє та користується.
Читайте: Оренда подвоїться, безлад припиниться: як працюватиме земельна реформа
Державі необхідно подбати про продуману та збалансовану реформу аграрного сектора, яка матиме перспективу перетворення країни у світового лідера з виробництва продовольства. І відкриття ринку землі має стати лише одним з елементів такої реформи, чи швидше інструментом у реалізації такої програми.
Автор: Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку.