Один з лідерів збірної України з футболу Олександр Зінченко розповів в інтерв’ю Daily Mail, що волів би стерти з пам’яті ті роки, які він провів у Росії, граючи за Уфу.
— Я вдячний ФК Уфа за все, що вони для мене зробили. Але після терористичного вторгнення я не хочу мати жодних спогадів про той час. Чесно кажучи, я не хочу нічого чути про цю країну. Тому що кожного дня через них, через їхні бомби гинуть українські люди, – сказав спортсмен.
Під час спілкування з виданням Зінченко заявив, що навіть не хоче вимовляти назву Росії, а просто каже на неї країна-терорист.
А про диктатора Путіна гравець сказав: Я не хочу говорити про… Про цю людину взагалі.
– В Україні немає людини, яка б не втратила щось. Ця війна торкнулася кожного з нас, і відтоді наша свідомість повністю змінилася.
На жаль, ми вже звикли до цього. Але ми не втрачаємо надії на те, що в найближчому майбутньому все буде добре, – розповів футболіст.
Під час спілкування Зінченко висловив подяку українські армії за можливість представляти Україну на такому рівні.
— Я хотів би сказати величезне спасибі нашій українській армії за цю можливість. За те, що ми все ще можемо грати у футбол, грати за Україну. Представляти нашу країну на такому рівні, звичайно, кожен розуміє, який це тиск… Кожного разу, коли ми граємо проти когось, ми граємо за наш символ (на грудях. – Ред.), за нашу країну. Ми всі розуміємо відповідальність.
Як відомо, на гру Англія – Україна у відборі на Євро-2024 Футбольна асоціація Англії запросила понад тисячу українських біженців та британських сімей, які їх приймають. Тож футболіст також висловив вдячність Великій Британії, яка проявила солідарність.
– Навіть зараз так важко, але без вашої підтримки я навіть не можу уявити, що було б. Пам’ятаю, як у перший місяць після вторгнення я йшов до магазину, а до мене підходили малі діти й казали: Ми всі з вами, ми молимося за вас. І сподіваємося, що все буде добре. Їм було лише близько 10 років.
За словами футболіста, для нього такі речі є найбільш чутливими, ніж будь-які інші події. Він додав, що це означає, що навіть маленькі діти переживають разом із тобою цю ситуацію.