Після дев’ятимісячної паузи переговори щодо припинення війни в Україні мають поновитися у вівторок в Абу-Дабі – столиці Об’єднаних Арабських Еміратів.
Про це пише The New York Times (NYT) у понеділок, 9 листопада.
Переговори в Абу-Дабі6 які питання розглядатимуться
Переговорний процес під керівництвом Білого дому зайшов у глухий кут через вимоги Росії передати їй близько 2 тис. кв. миль (близько 5,2 тис. кв. км, – Ред.) української території, яку російські військові так і не змогли захопити на полі бою. Згодом переговори перервалися через початок війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Цього тижня переговорники зосередяться на гарантіях безпеки, покликаних запобігти відновленню бойових дій у разі досягнення припинення вогню, повідомили американські посадовці.
Ідея полягає в тому, щоб вийти за межі територіальних претензій і розглянути ширше коло питань європейської безпеки в надії подолати глухий кут у переговорах.
Президент США Дональд Трамп, який не братиме участі в переговорах, заявив, що їхньою метою є “велика, прекрасна угода”.
У понеділок Джаред Кушнер, спеціальний посланець Трампа, написав, що мета полягає в тому, щоб “звести Україну та Росію разом для безпосереднього обговорення їхніх безпекових занепокоєнь, пропозицій і можливих рішень у післявоєнний період”.
Що передувало новому раунду переговорів
Повномасштабна війна в Україні, найбільша в Європі з часів Другої світової війни, розпочалася у 2022 році з російського вторгнення. Мирні зусилля США стартували після інавгурації Дональда Трампа у 2025 році.
Переговорний процес очолюють Стів Віткофф, спеціальний посланець адміністрації США з питань мирного врегулювання, та Джаред Кушнер. Обидва вони також керують дипломатичними зусиллями щодо Ірану й із лютого зосередили основну увагу на іншому конфлікті.
Остання ініціатива адміністрації США розпочалася у вересні з переговорів про економічні та бізнесові стимули для Росії. Серед пропозицій було скасування санкцій на експорт дизельного пального, що викликало невдоволення України.
У переговорах візьмуть участь представники США, України та Росії. Зустрічі заплановані на вівторок і середу.
Міністр закордонних справ Франції заявив, що його країна братиме участь у переговорах. Однак речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що європейських представників на зустрічах не буде.
Стів Віткофф написав у дописі в мережі X, що переговори зосередяться на “механізмах забезпечення безпеки після війни, деескалації” та гуманітарних питаннях.
Яку роль відіграватиме Європа
Минулого тижня Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з європейськими посадовцями в Брюсселі напередодні запланованих тристоронніх переговорів за участю Росії та України.
У суботу очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що “для реалізації будь-якої угоди знадобиться участь ЄС”.
Однак домовитися з європейськими партнерами буде непросто. Польща та країни Балтії виступають проти будь-якого скорочення військової присутності НАТО на своїй території. Спроба Росії у 2021 році та на початку 2022 року домовитися про масштабну угоду щодо європейської безпеки зазнала невдачі.
Подальші перспективи переговорів
Багато аналітиків не очікують прориву в переговорах до весни, коли Росія зможе оцінити результати своєї зимової кампанії повітряних ударів.
Намагаючись підірвати моральний дух цивільного населення, Росія з настанням морозів виводить з ладу інфраструктуру теплопостачання, електро- та водопостачання в українських містах.
Україна ж завдає ударів по нафтопереробних заводах та інших об’єктах нафтової промисловості, намагаючись послабити економіку Росії, яка значною мірою залежить від експорту нафти.
Напередодні переговорів обидві сторони посилили обстріли. У ніч із суботи на неділю Росія випустила 36 балістичних ракет, повідомив президент України Володимир Зеленський. За даними енергетичної компанії ДТЕК, внаслідок ракетної атаки близько 600 тис. людей у центральній частині України залишилися без електропостачання.
Аналітики побачили певні підстави для сподівань на досягнення локальних домовленостей про припинення вогню. Вони могли б бути подібними до угоди, яку минулого місяця просували Папа Римський Лев XIV та перша леді США Меланія Трамп, щоб евакуювати цивільних жителів з обложеного міста Олешки.
– Питання полягає в тому: чи визнав Путін, що має проблему? – сказав Вільям Тейлор, колишній посол США в Україні, коментуючи відступи російських військ на фронті.
Однак, за його словами, наразі ознак цього немає: Росія не пом’якшує своїх вимог і не демонструє готовності до припинення вогню.
– Немає жодних ознак зацікавленості в цьому, – зазначив він.
