Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради низку законопроектів, які стосуються множинного громадянства, а також протидії загрозам у сфері громадянства.
Загалом йдеться про п’ять проектів законів. Як зазначили в Офісі президента, усі вони розроблені на виконання рішення РНБО (Ради нацбезпеки і оборони) Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства (від 26 лютого 2021 року).
Перший законопроект, поданий президентом до Верховної Ради, – № 6368 (Про внесення змін до закону Про громадянство України щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України).
Згідно з повідомленням Офісу президента, цей документ повинен забезпечити правову визначеність у ставленні держави до українців, які мають громадянство (або ж підданство) іншої країни.
– Таким чином ми врегулюємо питання, які стосуються подвійного громадянства. Цінність громадянства України має зростати: український паспорт повинен бути запорукою вільного й безпечного пересування по світу, а українець має почуватися захищеним у будь-якій країні, – цитує Володимира Зеленського прес-служба.
Серед ключових положень законопроекту можна визначити такі:
1. Українське законодавство про громадянство ґрунтується на принципі єдиного громадянства – держави Україна (що виключає можливість громадянства адміністративно-територіальних одиниць України). Тобто зберігається принцип єдиного громадянства, закріплений у Конституції України.
2. Якщо громадянин України набув громадянство чи підданство іншої країни, то у правових відносинах з Україною він все одно визнається лише українським громадянином. Аналогічно якщо іноземець отримав українське громадянство, то у правових відносинах з нашою державою він визнається лише громадянином України.
3. Визначено підстави для набуття громадянства України, а саме: за народженням; за територіальним походженням; унаслідок прийняття чи поновлення в громадянстві; після усиновлення; якщо громадянство України має один чи двоє батьків дитини; унаслідок визнання батьківства чи материнства тощо.
4. Особа (іноземець чи особа без громадянства), яка сама чи хтось із її рідних (один із батьків, дід, баба тощо) народилися до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, а також її діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
5. Запроваджується декларація про визнання громадянином України. Це документ, у якому іноземець засвідчує, що після набуття українського громадянства у правових відносинах з Україною визнаватиме себе лише громадянином України на території нашої держави.
6. Також запроваджується декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України. Її можуть подавати: іноземці, яким надано статус біженця чи притулок в нашій державі; іноземці, які служать за контрактом у Збройних силах України чи Нацгвардії; особи, які мають визначні заслуги перед Україною; особи, прийняття яких до громадянства становить державний інтерес; особи, які є громадянами держави-агресора та зазнають там переслідувань з політичних мотивів тощо.
7. Саме ці два види декларацій будуть однією з умов прийняття у громадянство України.
8. Визначено підстави, за яких особа не може отримати громадянство України за територіальним походженням (наприклад, якщо вона вчинила злочин проти людства, геноцид, засуджена в Україні за вчинення злочину, вчинила тяжкий злочин на території іншої держави).
9. Особа, яка після припинення українського громадянства набула іноземне, проте повернулася в Україну на постійне проживання, може поновити громадянство України.
10. Передбачено такі підстави для втрати українського громадянства:
• використання на території України паспорта іноземця, що створює загрози національній безпеці та інтересам нашої країни; це стосується повнолітніх громадян України, які також мають громадянство іноземної держави;
• набуття громадянства на підставі неправдивих відомостей, підроблених документів;
• проходження військової служби за контрактом у державі-агресорі.
11. Під час оформлення українського громадянства іноземці та особи без громадянства повинні подати свої біометричні дані.
Варто зазначити, що серед переліку термінів, яким дається визначення на початку законопроекту, немає понять “подвійне громадянство” чи “множинне громадянство”.
Другий президентський законопроект – № 6369 Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства.
Згідно з цим документом:
• керівники об’єктів державної власності, чиновники, особи, які мають доступ до державної таємниці, члени виборчих комісій, члени партій повинні подавати декларацію про наявність чи відсутність громадянства іншої держави;
• громадяни, котрі досягли 18 років, можуть подавати таку декларацію за власним бажанням;
• перевірку достовірності поданих у декларації даних проводить Служба безпеки України;
• встановлюються обмеження для українців, які мають громадянство (підданство) іншої держави, бути членами політичних партій, виборчих комісій, спостерігачами на виборах та референдумах, мати доступ до державної таємниці, бути керівниками на об’єктах держвласності (які мають стратегічне значення), перебувати на посадах у державних органах.
Особи, винні у порушенні вимог закону, будуть нести відповідальність.
Третій законопроект, поданий Володимиром Зеленським – № 6370 Про внесення змін до статті 570 Митного кодексу України щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства.
Ним запроваджуються обмеження на зайняття посад у митних органах для українців, які мають громадянство (підданство) іншої держави (держав).
Четвертий законопроект – № 6371 Про внесення змін до закону Про судоустрій і статус суддів щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства.
У документі йдеться про заборону множинного громадянства для суддів.
У разі ухвалення цього законопроекту особи, які, окрім українського, мають також іноземне громадянство (громадянства), не зможуть бути суддями, присяжними, членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
П’ятий законопроект – № 6372 запроваджує відповідальність за неправдиві дані в декларації про іноземне громадянство.
Документом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу.
Зокрема встановлюється адміністративна відповідальність (штрафи) за:
• несвоєчасне подання декларації про наявність громадянства (підданства) іншої держави – у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1 700 грн);
• неподання декларації про наявність громадянства (підданства) іншої країни – в розмірі від 50 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1 360 грн) з позбавленням права обіймати посади строком на один рік.
Водночас за умисне внесення недостовірних даних про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави вже передбачена кримінальна відповідальність: штраф від 4 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 – 85 тис. грн); або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати посади до трьох років.
Норми законопроекту № 6372 стосуються тих осіб, які претендують на посади державної служби, керівні посади на стратегічних об’єктах державної власності, хочуть стати членами партії, виборчої комісії, спостерігачами на виборах та референдумах, можуть отримати доступ до державної таємниці.
У жовтні 2021 року перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін заявив, що законопроект про множинне громадянство перебуває на експертизі в Мін’юсті. Єнін розповідав, що цим документом пропонується дозволити етнічним українцям, які мають паспорти держав-членів Євросоюзу та НАТО, набути право на громадянство України за територіальним походженням (не відмовляючись від громадянства іншої країни).