Російські окупаційні війська захопили Маріуполь у травні 2022 року, а до цього тривали жахливі бої та обстріли. Тепер українські правозахисники і правоохоронці зосереджені на збиранні детальних доказів для трибуналу щодо воєнних злочинів росіян у Маріуполі.
Про це йдеться у матеріалі проєкту Радіо Свобода Новини Приазов’я.
У серпні 2023 року представники Харківської правозахисної групи представили подання до Міжнародного кримінального суду про геноцид в Маріуполі.
За словами керівника організації Євгена Захарова, з 2 березня 2022 року в Маріуполі не було зв’язку. Усі свідчення можна було збирати лише у постраждалих, свідків подій.
Зараз Харківська правозахисна група зосередилася на документуванні трьох категорій злочинів:
- вбивство цивільного населення;
- створення життєвих умов, які спрямовані на знищення маріупольців;
- депортація дітей.
– Вбивства відбувалися різними способами з використанням різної зброї, починаючи від стрілецької, зокрема систем артилерійського вогню, авіаудари, ракети. Тобто були дуже різні вбивства, спрямовані саме на представників цивільного населення, оскільки саме серед них найбільші жертви, саме воно було мішенню у цих всіх діях, які відбулися в Маріуполі, – заявив юрист організації Михайло Романов.
За його словами, у Маріуполі загинули від 60 до 100 тис. жителів. Це вбиті, або загиблі від обстрілів, або зниклі безвісти, були навіть зафіксовані самогубства.
Юрист наголошує, що довести саме факт геноциду буде дуже складно. Хоча місцеві жителі, з якими спілкувалися правозахисники, не мають сумнівів, що Маріуполь знищували як українське місто.
– Довести, що виконавець злочину тримав у свідомості думку, що це українець, саме тому я його вбиваю, це насправді дуже важко. Але для українців, особливо для мешканців Маріуполя, здається, що це взагалі не питання для дискусій, це очевидний факт, – додав він.
Головним джерелом доказів є свідчення людей, які виїхали на підконтрольну територію України або ж перебувають за кордоном.
Розслідування найбільш ефективне саме після деокупації території, адже слідчі та прокурори отримують доступ безпосередньо до місця вчинення злочинів, до місця, де проживає більшість свідків і потерпілих. Саме тому покращується якість збору доказової бази і розкриття цих злочинів відбувається набагато ефективніше і швидше, говорить начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Денис Лисенко.
За його словами, воєнні злочини, злочини геноциду не мають терміну давності, за них не передбачена амністія.
Також увага правоохоронців зосереджена безпосередньо на генералітеті РФ. Тобто правоохоронці активно працюють над доведенням вини представників військово-політичного керівництва РФ, які спланували, підготували війну проти України.
Обстріли Маріуполя
Росіяни почали обстрілювати критичну інфраструктуру лівого берега з 24 лютого. З’явилися перші вбиті й поранені цивільні громадяни. 27-28 лютого окупанти взяли Маріуполь в оперативне оточення. У перших числах березня у місті зникло електро- та водопостачання, згодом опалення і газ.
Росіяни не пропускали до міста жодної автівки, яка могла привезти хліб та інші харчі. Російські військові навмисно знищували комунальний транспорт. А вже 9 березня армія РФ вдарила по пологовому у Маріуполі.
10-11 березня почалися дуже сильні обстріли центру міста, історичних будівель. Кількість загиблих стрімко зростала, людей ховали у дворах. У Маріуполі дуже швидко не стало їжі, води й ліків. Щоб отримати воду для технічних потреб, збирали сніг.
16 березня 2022 року росіяни з літака скинули 500-кілограмову авіабомбу на драматичний театр, де ховалися сотні містян. Скільки людей загинуло, досі не відомо. Ймовірні цифри – від 300 до 600 загиблих.