Верховна Рада України ухвалила у першому читанні за основу проєкт нового Цивільного кодексу (№15150) на пленарному засіданні.
Як повідомляє Верховна Рада, за відповідне рішення проголосували 254 народні депутати.
Рада ухвалила проєкт Цивільного кодексу в першому читанні
Проєкт спрямований на глобальне оновлення приватного (цивільного) права України. Ключове завдання – ухвалити цілісний та внутрішньо узгоджений Цивільний кодекс, який стане ефективним інструментом.
Для комплексного оновлення пропонують об’єднати норми чинних Цивільного та Сімейного кодексів, а також закону про міжнародне приватне право.
Усі ключові зміни систематизують у дев’яти взаємопов’язаних книгах, які охоплюватимуть особисті, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини.
У Верховній Раді звернули увагу, що дев’ята книга Публічність прав цивільних регулюватиме реєстрацію прав, обтяжень та юридичних фактів, що є нетиповим рішенням, адже зазвичай ці питання залишаються поза межами кодексів приватного права.
Новий проєкт Цивільного кодексу пропонує фундаментальні зміни в регулюванні життя українців. Серед найважливіших нововведень:
- офіційне визнання національних звичаїв та локальних актів юридичних осіб;
- закріплення права на спадкування цифрових речей та репарацій;
- впровадження режиму спільного майна подружжя та можливість розпоряджатися репродуктивним матеріалом через заповіт;
- встановлення вичерпності організаційно-правових форм юридичних осіб та розширення переліку речових прав;
- запровадження принципу заборони суперечливої поведінки;
- у склад збитків включатимуть превентивні витрати.
Проєкт нового Цивільного кодексу: що він змінює
Як зазначив в ефірі телемарафону Єдині новини спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, це найбільший проєкт закону, який вносився до парламенту за час незалежності України. Перед цим над документом у ВР сім років працювала робоча група, до якої входили науковці, судді, адвокати, нотаріуси.
Спікер парламенту нагадав, що попередній Цивільний кодекс був ухвалений у 2003 році, але відтоді в Україні багато що змінилося: пішов розвиток цифрових технологій та цілої низки договірних відносин.
— Наприклад, у теперішньому Цивільному кодексі досі регламентується питання таємниці телеграфних повідомлень… І жодного слова немає про сучасні технології, сучасні месенджери. Тут є і реакція на ту ситуацію, в якій сьогодні знаходиться Україна. Це питання воєнного стану, війни – вони відображені в цьому проєкті… Тому що попередній документ писався як Цивільний кодекс мирного часу, – наголосив Руслан Стефанчук.
За його словами, йдеться про:
- питання визнання особи померлою або зниклою безвісти;
- питання спадкування;
- питання укладення договорів;
- питання власності;
- сімейно-правові питання.
Також закріплено окреме право для захисників бути похованими на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Стефанчук уточнив, що в проєкті кодексу суттєво розширена категорія прав людини. Йдеться про права, які є провідними в Євросоюзі та відстоюються в Європейському суді з прав людини.
Що стосується цифрової сфери, враховані питання, пов’язані:
- з інтелектуальною власністю;
- електронними договорами;
- цифровими активами та їх спадкуванням;
- цифровими правами людини – йдеться про захист прав людини на особисті акаунти, переписку в месенджерах, а також про право на інформаційний спокій (тобто коли керівництво не зможе потурбувати людину, коли в неї законний вихідний).
— Окремо ми регулюємо питання використання штучного інтелекту, – додав Стефанчук.
На своїй сторінці у Facebook Руслан Стефанчук також спростував поширені міфи щодо Цивільного кодексу:
- у документі немає норм про укладання шлюб із 14 років;
- немає обмеження на розлучення під час вагітності дружини та протягом року після народження дитини;
- положення про заручини не змінюються — у Сімейному кодексі ( стаття 31) юридично закріплено, що “особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля” (ця норма без змін перенесена в новий Цивільний кодекс);
- визначення сім’ї відповідає Конституції України;
- питання дітей та усиновлення залишаються без змін.
Варто зазначити, що Факти ICTV разом з експертами розбирали, яких змін потребує проєкт нового Цивільного кодексу.
