Вступ України в ЄС: що означає відкриття першого переговорного кластера

Вступ України в ЄС: коментар політолога щодо відкриття першого кластера

Фото: Факти ICTV

У понеділок, 15 червня, Євросоюз провів міжурядові конференції з Києвом та Кишеневом в Люксембурзі, на яких відкрили перший переговорний кластер щодо вступу України в ЄС.

Зауважимо, що це є історичним кроком, після якого Україна та Молдова перейдуть від підготовчих процедур до конкретної роботи над умовами майбутнього членства в блоці.

Що означає це рішення для обох країн, які кластери ще має пройти Київ та скільки триватиме шлях до повноправного членства України в ЄС – читайте в матеріалі.

Вступ України в ЄС: що вже пройдено і які етапи попереду

Процедура, за якою відбувається вступ в ЄС, для будь-якої країни, навіть без повномасштабної війни, є довгим багаторівневим процесом.

Кожна країна-кандидат має довести, що готова працювати за правилами Євросоюзу як у політичній, так і в економічній та правовій сферах.

Як пройти ключові етапи вступу в ЄС

  1. Отримати статус кандидата. Для цього треба подати офіційну заяву в ЄС, яку має одноголосно схвалити Європейська рада. Тоді держава отримує статус кандидата на вступ, що відкриває для неї шлях до переговорів.
  2. Провести реформи та узгодити законодавство з ЄС. Після того, як ЄС детально перевірить законодавство країни-кандидата, експерти виділяють аспекти, які треба привести до уніфікації з правилами блоку. Так, відкривається 35 переговорних глав, згрупованих у тематичні кластери.
  3. Пройти переговори й отримати схвалення всіх держав-членів. Кластери відкриваються та закриваються окремими рішеннями Ради ЄС одноголосно. При цьому кандидату треба не тільки ухвалити потрібні закони, а й довести, що вони працюють, адже ЄС проводить перевірки на кожному з етапів. Після завершення цих переговорів та перевірок починається підготовка Договору про вступ до ЄС, де визначають дату вступу, перехідні періоди, фінансові умови та особливості інтеграції. Ратифікують такий документ усі країни-члени ЄС, Європарламент дає на це згоду, а парламент країни-кандидата проводить своє голосування. Деякі країни можуть також проводити цілі референдуми щодо вступу нового члена. Лише після завершення цих процесів держава офіційно стає членом ЄС і отримує всі права та обов’язки учасника Союзу.

Зауважимо, що ще з 1993 року для вступу в ЄС діють так звані Копенгагенські критерії:

Політичні, що стосуються:

  • демократії;
  • верховенства права;
  • незалежних судів;
  • захисту прав людини.

Економічні, серед яких:

  • функціонуюча ринкова економіка;
  • здатність конкурувати на єдиному ринку ЄС.

Правові, а саме:

  • здатність імплементувати та виконувати законодавство ЄС.

Україна на шляху вступу в ЄС наразі вже пройшла подання заявки на членство – після початку повномасштабного вторгнення РФ 28 лютого 2022 року; отримання статусу кандидата у червні 2022, а також – досягла прогресу у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії, у межах яких ухвалила низку законів щодо:

  • судової реформи;
  • антикорупційної інфраструктури;
  • боротьби з відмиванням коштів;
  • медійного законодавства;
  • захисту нацменшин.

Пізніше, в грудні 2023 року лідери ЄС ухвалили рішення щодо відкриття переговорів про вступ України, а формальний старт цих обговорень стартував у червні 2024 року у Люксембурзі.

Найдовше тривав скринінг законодавства, який є найбільш технічним етапом.

Перевірка охоплювала 35 переговорних глав (chapters), серед яких, до прикладу, судова система, конкуренція, фінанси, екологія, транспорт, сільське господарство, енергетика та цифрова політика.

Після того, як стартувало відкриття переговорних глав у межах кластерів, попереду – поетапне їхнє виконання та закриття, що має завершитися підписанням Договору про вступ України в ЄС.

Коли Україна офіційно стане членом ЄС, вона отримає місця в Європарламенті, представництво в європейських інституціях та зможе брати участь у роботі інституцій блоку, зокрема – Європейської ради.

Зауважимо, що саме переговорний етап зазвичай займає найбільше часу, іноді від кількох до понад десяти років.

Що таке переговорні кластери і чому перший з них називають визначальним

Переговорні кластери – це великі тематичні блоки, на які ЄС згрупував 35 переговорних розділів (глав) для країн-кандидатів. Така система покликана зробити переговори швидшими та логічнішими: замість відкриття десятків окремих глав ЄС працює з кількома великими напрямами реформ.

Україна має пройти шість переговорних кластерів, які охоплюють усі 35 розділів законодавства ЄС.

Найважливішим кластером називають перший – Основи (Fundamentals). Саме його відкривають першим і закривають останнім і саме прогрес у ньому визначає темп усіх переговорів.

Він включає судову реформу, верховенство права, боротьбу з корупцією, права людини, функціонування державних інституцій, державні закупівлі та фінансовий контроль.

Другий кластер має назву Внутрішній ринок (Internal Market), і він передбачає адаптацію до правил єдиного ринку ЄС.

Охоплює вільний рух товарів, рух капіталу, фінансові послуги, захист споживачів і корпоративне право.

Третій кластер називається Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток (Competitiveness and Inclusive Growth), він містить питання цифрової економіки, освіти, промислової політики, податків та соціальної політики.

У четвертому кластеріЗелений порядок денний та сталий розвиток (Green Agenda and Sustainable Connectivity). Туди входять питання енергетики, транспорту, кліматичної політики, екології та транс’європейських мереж.

П’ятий кластер – про Ресурси, сільське господарство та згуртованість (Resources, Agriculture and Cohesion). Експерти зауважують, що він може стати одним із найскладніших для України, адже містить аграрну політику, розвиток сільських територій, рибальство, регіональну політику та бюджетні питання ЄС.

У шостому кластері Зовнішні відносини (External Relations). Він стосується, вочевидь, зовнішньої політики, безпеки, митного союзу та торговельної політики.

Погодження кожного кластера має кілька етапів:

  1. Скринінг законодавства.
  2. Відкриття кластера за згодою всіх держав ЄС.
  3. Виконання реформ і гармонізація законів.
  4. Тимчасове закриття кластера.
  5. Остаточне закриття – після виконання всіх вимог.

Чого очікувати після відкриття першого кластера: думка експерта

Політолог, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм ГО Український Центр суспільного розвитку Ігор Рейтерович в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV заявив, що відкриття першого кластера на вступ України в ЄС має, в першу чергу, політичне значення, адже воно є сигналом про те, що Україна починає процес реальної інтеграції.

– Те, що ми робили до цього, було важливо, але воно було більше в контексті угоди, наприклад, про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Зараз ми говоримо вже про стандартну інтеграцію, яку проходили всі країни, які ставали членами Європейського Союзу, – уточнив експерт.

Він наголосив, що Україні треба дуже серйозно працювати, щоб встигнути за короткий термін ухвалити всі необхідні зміни до законодавства, аби закрити всі питання по цьому кластеру.

Рейтерович пояснив, що Україна має план, який можна умовно представити як шахматку, на якій прописано, коли ті чи інші законопроєкти або зміни мають бути прийняті.

– Треба зазначити, що станом на сьогодні Україна від цього попереднього плану виконала не більше 15%. Попри те, що в нас там інтеграція вже достатньо давно триває і ми ще до безпосереднього рішення щодо вступу України до ЄС, коли в нас була ще угода про асоціацію, фактично з 2014-2015 років, багато що зробили, – уточнив політолог.

Таким чином, певні речі у кластері закриваються автоматично, адже вони вже були зроблені.

– Кожен етап має певну мету, певні критерії досягнення цієї мети і певні дедлайни. Це дуже важливий момент, тому що якщо, наприклад, ми по першому кластеру завалимо всі дедлайни, які там будуть, то Молдова може піти вперед, а ми відстанемо. Тоді буде менша потуга у інших країн, які є нашими лобістами в ЄС, відкрити для нас наступні п’ять кластерів, – підсумував він.

Політексперт висловив думку, що необхідно терміново винести в парламент в першу чергу ті законопроєкти, які мають дискусійний характер, щоб не пропустити по ним усі терміни.

Водночас він вважає реалістичним термін відкриття всіх переговорних кластерів для України у липні, як це оцінювала раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос.

Ігор Рейтерович зазначив, що все це залежить від України і все вдасться, якщо з 15 червня по 15 липня Київ ухвалить всі необхідні законопроєкти, або ж хоча б – продемонструє видатний прогрес.

– Якщо ми продемонструємо прогрес, то чому не відкрити? Це ж не означає, що ми потім всі ті інші кластери, наприклад, виконаємо за місяць. Це фізично нереально. Очевидно, що тоді це розтягнеться, наприклад, на рік. А можливо, навіть на довше, – заявив експерт.

Він попередив, що найскладнішими, у будь-якому разі, будуть переговори з кожною окремо взятою країною, щоб вони дали згоду на інтеграцію України.

Політексперт прогнозує, що для Ради не має бути важким процес прийняття законопроєктів за кластерами для вступу в ЄС, адже у цьому питанні і влада, і опозиція згодні між собою, та користуються великою підтримкою з боку українців.

Які кластери можуть бути найпроблемнішими: оцінка політолога

Ігор Рейтерович наголосив, що проблемними можуть бути кластери, які пов’язані з економікою. Він пояснив, що тут втрутиться специфіка кожної окремо взятої країни, як-то Польщі, яка користується дотаціями від ЄС на сільське господарство. Адже будь-яка країна ЄС може тимчасово заблокувати відкриття або закриття переговорних розділів.

– Польські фермери і аграрії дуже бояться, що Україна вийде на європейський ринок. І вони будуть мати великі проблеми. Наприклад, через те, що в нас в основному велике товарне виробництво, – зауважив політолог.

Всередині України, за його оцінками, можуть бути проблеми з новим цивільним кодексом. Він припустив, що деякі політичні сили чи окремі політики можуть виступити категорично проти схвалення цивільного партнерства. Також серед можливих дискусійних і важких питань – антикорупційна боротьба та питання, пов’язані з правосуддям. Водночас повномасштабна війна в Україні, хоч і не впливає на процес опосередковано, все ж ускладнює проведення реформ та створює додаткові політичні ризики.

Скільки років може зайняти вступ України в ЄС

За прогнозом політексперта Ігоря Рейтеровича, найреалістичнішою датою, коли може відбутися вступ України в ЄС, є не 2027 рік, а скоріше 2029 чи 2030.

Він пояснив, що Україна фізично не встигне пройти необхідну кількість реформ, а також – провести переговори з кожною окремо взятою країною.

Враховуючи економічні фактори, експерт очікує можливих перепон від Польщі, Угорщини та Румунії, що зробить процес вступу дещо довшим, ніж це можливо.

– Ну і очевидно, що фактор, який впливає, це завершення війни. Тому що якби зараз припинилася хоча б активна фаза бойових дій, це б нам з точки зору інтеграції пішло б на користь. Бо зараз, поки лише кластери, європейці на це менше звертають увагу. А якщо вже процес буде швидко йти, там почнуться спекуляції, що “ми беремо воюючу країну”, – наголосив політолог.

Він додав, що якщо навіть війна не буде повністю завершена до інтеграції України в ЄС, то захоплені території визнають тимчасово окупованими. Тож після їхнього повернення вони, як і вся інша Україна, будуть інтегровані в ЄС.

– Як це, наприклад, було з Німеччиною. Коли західна та східна частини возз’єдналися, схід інтегрували в ЄС без додаткових референдумів, – зауважив Рейтерович.

Політексперт підсумував, що головним таким індикатором того, що вступ України в ЄС от-от завершиться, буде процес прийняття кожною окремою країною на перемовинах.

Звісно, що він займатиме й найбільше часу, особливо враховуючи, що деякі країни хочуть проводити референдуми щодо прийняття України, як-то збирається робити Угорщина за словами прем’єра Петера Мадяра.

– В принципі, вони можуть від цього відмовитися, і тут є сподівання, що у найближчі два-три роки Європейський Союз модернізується. Наприклад, вони можуть почати приймати рішення кваліфікованою більшістю, – розповів він.

Також серед можливих сценаріїв – компроміс, за якого Україна, Молдова та Чорногорія, як новообрані члени, не будуть мати права вето у найближчі п’ять років свого членства.

Таким чином, на думку експерта, саме перший відкритий кластер фактично запустив для України нову фазу євроінтеграції. І хоча шлях до членства в ЕС залишається складним та тривалим, саме зараз закладається його реальний темп і траєкторія.

Читайте також
Це не буде легко: що чекатиме на Україну після початку переговорів про вступ в ЄС і які труднощі виникнуть
Ігор Рейтерович політолог, політичний консультант
Анастасія Гевко редакторка стрічки
Категорії: Україна