Друга половина червня ознаменувалася початком операції Сил оборони України у тимчасово окупованому Криму. Україна активізувала удари по логістичній інфраструктурі Криму та Керченської протоки, перекриваючи шляхи постачання російських військ.
Факти ICTV розпитали в експерта, щоб оцінити, яким був ефект від ударів Сил оборони України, що зараз відбувається у Криму та як системні атаки можуть змінити роботу російської логістики.
Що зараз відбувається в Криму
Лише протягом кількох днів Сили оборони завдали низки відчутних ударів у Криму. Зокрема, 19 червня під удари потрапили стратегічні залізничні мости в районах Роздольного та Владиславівки.
Вже 23 червня Сили спеціальних операцій ЗСУ підтвердили знищення залізничного мосту через Північнокримський канал. Після цього окупанти у Криму були змушені тимчасово припинити продаж пального на АЗС та виникли масштабні перебої з електропостачанням.
Водночас у Міноборони України констатували фактичне завершення туристичного сезону в Криму. Посилення проблем із паливом та військовою логістикою підтвердили й у Службі зовнішньої розвідки України.
Як заявив президент Володимир Зеленський, ці дії є частиною чітко прорахованого плану тиску на російську військову інфраструктуру.
Ситуація в Криму: що змінюють удари ЗСУ
Йдеться про планомірну та системну роботу, мета якої – повністю паралізувати логістику російських військ. Саме тому можна спостерігати регулярні удари по нафтопереробних заводах, залізничному сполученню, мостах, локомотивах та сухопутному коридору з Ростова до Мелітополя.
Під прицілом залишаються мости на Чонгарі, понтонні переправи та колони вантажівок біля них, заявив у коментарі Фактам ICTV засновник благодійної організації Реактивна пошта та військовий експерт Павло Нарожний.
– Крім того, відбуваються удари по енергетичній інфраструктурі Криму, щоб знеструмити російську армію. Це виглядає саме як системна робота, щоб зупинити існування російської армії в Криму, – заявив він.
За словами Нарожного, методичне ураження поромного сполучення триває вже не перший рік. Цей процес розпочався ще у 2023 році, коли Сили оборони взялися за знищення залізничних поромів у Криму.
Він зазначив, що наступним етапом стали успішні удари по автомобільних поромах та мостах. Над цими завданнями системно працювали СБУ разом з іншими українськими підрозділами.
– Як відбувається постачання? Є три маршрути. Перший – це мост. Але по мосту російська армія боїться везти боєприпаси та паливо, тому що якщо вантажівка там вибухне, то це однозначно декілька місяців ремонту в найкращому випадку. Тому вони це везли паромом. Про пороми вже поговорили – автомобільні та залізнодорожні знищені, – сказав він.
Зараз у російських окупантів залишається тільки сухопутний коридор. Як стверджує Нарожний, війська РФ використовують трасу з Ростова до окупованого Мелітополя, а звідти – в Джанкой. Також є варіант через Чонгар, проте там мости гарно пошкоджені, стверджує він.
– Ворог намагається поставити понтони. Через понтон вантажівка їде геть повільно. У них стоять величезні черги на вході на цей понтон. Удари йдуть по цим заторах по суті. Іншого шляху постачання на Південь України, на Запорозький та Херсонський напрямки, а також у Крим – не існує. По суті, у них залишається цей сухопутний коридор, але по ньому завдаються удари дронами, – звернув увагу він.
Нарожний наголосив, що якщо відкрити зведення Генерального штабу ЗСУ за останні кілька місяців, то немає жодного дня, в якому було б заявлено, що знищено менше ніж 300 автомобільних вантажів і автоцистерн. Тобто у більшості випадків вони знищуються на сухопутному коридорі, сказав експерт.
– Якщо взяти 90 днів по 300 вантажів, то це просто величезна кількість, яка знищена за цей час. Як вони їх будуть відновлювати – для мене загадка. Своїми власними виробництвами – точно ні. Це треба закуповувати за кордоном, але ми не забуваємо про санкції. Це для них величезна проблема та має вплив на бойові дії. Але поки що цей вплив не такий катастрофічний для російської армії, як ми хотіли б, – зазначив він.
Дефіцит пального та перебої зі світлом у Криму
Дефіцит пального та перебої з електропостачанням безпосередньо впливають на забезпечення російських військових об’єктів, наголосив військовий експерт Павло Нарожний.
– Коли немає електропостачання, то вони переключаються на генератори. Генератори працюють на дизелі або бензині. Інших варіантів немає. Є, звісно, газовий генератор, але в армії вони не використовують, – сказав він.
За словами Нарожного, за умови збереження нинішньої інтенсивності українських ударів протягом найближчих тижнів та місяців на російську логістику чекають такі наслідки:
- параліч військової техніки на фронті;
- криза з авіакеросином, яка матиме каскадний вплив;
- скорочення бойових вильотів;
- зниження інтенсивності штурмів.
Як зазначив Нарожний, першочергово постраждає пересування військової техніки.
– Тобто не буде дизеля – не зможуть їздити танки, вантажівки, артилерійські установки. Друге, з чим можуть бути проблеми, це з авіакеросином. Проблема не тільки в армії. У них вже є дефіцит авіакеросину для цивільної авіації. Причому ця проблема сама себе каскадує. Щоб захищати свої об’єкти, вони піднімають винищувачі в повітря, коли атакують українські дрони. У них дефіцит авіакеросину, – сказав він.
На думку військового експерта, якщо російські війська не зможуть підняти винищувачі – це значить, що українські дрони працюватимуть ще більш успішно. Тобто це впливатиме на захист їхніх об’єктів та роботу авіації, наголосив Нарожний.
– Зараз на один день вони роблять близько 120 авіаційних вильотів. Звісно, всі ці вильоти залежать від постачання палива. Це однозначно повинно постраждати. Ми це побачимо. А також на кількість боєзітнень, тому що для того, щоб піхота навіть атакувала цими м’ясними штурмами – все одно треба велика кількість палива, – звернув увагу він.
Як зазначив Нарожний, цю піхоту треба підвозити та годувати, а також забезпечувати командні пункти дизелями для генераторів, тому операція Сил оборони у Криму впливатиме на ці всі фактори.
– Я впевнений, що ми побачимо ці доволі великі проблеми протягом декількох тижнів. Максимум – це один місяць, – резюмував Павло Нарожний.
