Наприкінці червня Національний банк затвердив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу і повернення до інфляційного таргетування, що було одним зі структурних маяків у межах програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Стратегія, яка була попередньо погоджена з експертами МВФ, складається з трьох основних напрямів: пом’якшення валютних обмежень, перехід до більшої гнучкості курсу та повернення до принципів інфляційного таргетування.
На думку експертів, зазначена Стратегія допоможе залучити інвесторів до України, або ж може призвести до росту інфляції в державі.
Так прокоментували Стратегію НБУ Фактам ICTV голова Комітету економістів України Андрій Новак та член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Що передбачає Стратегія
У рішенні Нацбанку України від 29 червня вказується, що йдучи на заходи з розробки Стратегії лібералізації валюти, регулятор виконує один зі структурних маяків програми EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Стратегія Нацбанку передбачає три основних напрями:
- пом’якшення валютних обмежень;
- перехід до більшої гнучкості курсу;
- повернення до принципів інфляційного таргетування.
– Кроки з реалізації стратегії прив’язуватимуться не до конкретних дат, а до формування зумовлених нею передумов… Курсова стійкість залишатиметься важливим елементом досягнення цілей… Публічну версію Стратегії Національного банку оприлюднять… до 7 липня 2023 року, – писав регулятор на своєму сайті.
Очікується, що кожен напрямок містить загальний опис послідовності етапів, ключових пріоритетів, принципів і належних передумов реалізації стратегії.
У Нацбанку наголосили, що будуть запроваджувати стратегію послідовно та поступово, спираючись на наявність необхідних передумов.
У релізі Нацбанку вказується, що завдяки поступовому впровадженню лібералізації щодо валютних операцій, “повернення в перспективі до інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом відбуватиметься у впорядкований, консистентний спосіб, що дасть змогу мінімізувати ризики для цінової та фінансової стабільності та максимізувати потенціал для стійкого економічного відновлення”.
У НБУ також запевнюють, що і надалі зберігатимуть жорсткі монетарні умови шляхом “підтримання достатньо високого рівня процентних ставок у реальному вимірі”. Це, на думку регулятора, забезпечуватиме високу привабливість гривневих активів і, таким чином, дасть змогу мінімізувати ризики для курсової стійкості.
Оцінка експертів
У своїй оцінці експерти навели різні аргументи щодо Стратегії НБУ з пом’якшення валютних обмежень. Спираючись на їх слова, валютна лібералізація може призвести як до позитивних наслідків для української економіки, так і до негативних.
Так, за словами голови Комітету економістів України Андрія Новака, пом’якшення валютних обмежень може призвести до витоку капіталу з українських ринків та подальшої девальвації національної валюти.
– Я думаю, що зараз це дуже невчасно, бо досі триває війна, а це для фінансового світу форс-мажор найвищого ступеня. В цих умовах проводити лібералізацію валютних операцій та переходити до плаваючого курсу національної грошової одиниці (гривні, – Ред.) – це дасть тільки одне: додатковий витік капіталу та нову хвилю девальвації гривні, – каже він.
На думку експерта, ці заходи потрібні, але не за тих умов, у яких перебуває українська економіка.
Втім Олег Пендзин вважає, що лібералізація валютного регулювання та повернення до довоєнного вільно плаваючого курсу гривні є метою, не тільки МВФ, але й НБУ.
– Нацбанк України на сьогодні має систему заходів, якими він стримує інфляційні процеси. Зокрема, це ставка на рефінансування, фіксований валютний курс. Своїми діями НБУ призвів до того, що сьогодні готівковий курс, який жодним чином не обмежується Нацбанком, максимально наблизився до офіційного, – пояснює він.
За словами Пендзина, Нацбанк вимушений йти шляхом валютного регулювання, оскільки це потрібно для залучення інвесторів.
– Якщо НБУ хоче, щоб іноземний інвестор прийшов в Україну, то загальний обсяг валютного регулювання має бути мінімальним. Нащо сюди приходити інвестору і заробляти тут гроші, якщо він не зможе вивести тут зароблене, – каже він.
Водночас Андрій Новак вважає, що кроки в бік лібералізації валютних операцій потрібно робити після завершення правового статусу воєнного стану та після початку реального економічного відновлення.
– Зараз ці заходи дадуть лише негативні результати. Зараз, коли досягнута відносна економічна і фінансова стабільність, запроваджувати лібералізацію означатиме струсонути фінансовий ринок, – каже експерт.
Новак каже, що Нацбанк часто пояснює свої дії вимогами МВФ.
– У нас дуже часто свої погані дії пояснюють, що “Це не ми, це вимоги МВФ”. Насправді це не так. Особливо зараз, коли МВФ підписав з Україною програму підтримки на $15,6 млрд на чотири роки. І МВФ, і всі наші партнери чудово розуміють, у якій ситуації перебуває наша країна, в якій ситуації фінансовий сектор. Тому те, що під час війни і воєнного стану досягнуто відносної стабільності, це треба зберігати, а не запроваджувати зміни, які дадуть лише негативний результат, – упевнений він.
На думку голови Комітету економістів України, цей етап, навіть якщо він є вимогою МВФ, “треба оминути”, аргументуючи це тим, що це для української економіки є недоречним.
Прогнозувати, як саме вплинуть такі дії з боку НБУ на українську економіку, Андрій Новак відмовився, втім зауважив, що через девальвацію гривні, яка буде викликана лібералізацією, зросте й інфляція.
– Це вплине на два основних напрямки: по-перше, податковий відхід капіталу з країни, а, по-друге, девальвація гривні. Девальвація гривні ланцюговою реакцією потягне за собою підвищення темпів інфляції, – сказав він.
Водночас Олег Пендзин нагадав, що обмеження, які були запроваджені на початку вторгнення Росії в Україну, почали поступово знімати ще з минулого року. Метою цих обмежень, каже Пендзин, було збереження резервів Нацбанком. Втім сьогодні валютний резерв НБУ сягає близько $39 млрд, що є найбільшою цифрою за останні 11 років.
– Це при тому, що українська економіка наразі не генерує такого грошового потоку, який давав би можливість так наростити (резерви, – Ред.). Тобто все це нарощено завдяки допомозі наших партнерів. В даній ситуації, я вважаю, що сьогодні Нацбанк адміністративно дуже сильно затиснув внутрішню економіку та бізнес, тому, по суті, має достатньо серйозну орієнтацію, в першу чергу, на поступлення коштів від допомоги, – каже він.
Тому, вважає Пендзин, валютна лібералізація сьогодні є позитивним моментом.
Як пояснює експерт, впровадження та реалізації різних етапів Стратегії Нацбанком навмисно не прописується в документі, оскільки цим можуть скористатись зацікавлені особи.
– Нацбанк дуже обережно підходить до таких речей. Коли ви ставите в стратегії конкретну дату, то ви провокуєте напередодні цієї дати дії ринку, які матимуть на меті власне збагачення, – каже він.