Від героя до терориста: хто така Савченко та наслідки її звільнення

Надія Савченко – доволі суперечлива постать української політики. Відомою стала у 2014 році, коли її захопили в полон бойовики самопроголошених республік. Будучи незаконно засудженою у Росії, вона стала національним героєм України. За її визволення боролись і президент України, і лідери європейських держав.

Після повернення в Україну Савченко стала народним депутотам в рядах партії Юлії Тимошенко, а вже у 2018 році була звинувачена у спробі підірвати будівлі урядового кварталу і здійснити державний переворот.

У 2014 році Савченко поїхала на схід добровольцем батальйону Айдар. Причому в АТО перебувала під час відпусток, будучи в той самий час офіцером ЗСУ. Вже у червні стало відомо, що вона потрапила у полон до бойовиків неподалік Луганська. Незабаром в мережі з’явилось відео її допиту.

Якийсь час про полонену льотчицю нічого не було відомо, а вже у липні виявилось, що вона знаходиться у Воронежському СІЗО. За офіційною версією російської сторони, вона намагалась перетнути українсько-російський кордон без документів, де її і затримали.

Її звинуватили у пособництві щодо вбивства двох російських журналістів, які загинули в результаті мінометного обстрілу у Луганській області.

У 2016 році їй ухвалили вирок, засудивши до 22 років колонії.

Поки над Надією йшов суд у Росії, в Україні відбувались дострокові парламентські вибори. Тоді на з’їзді Батьківщини було ухвалено рішення занести до своїх лав і Надію Савченко, виділивши їй перше місце у списках.

Повернувшись з полону, Савченко взялася за виконання своїх обов’язків.

До речі, після виходу з Броварського суду вона заявила, що вже 23 квітня планує повернутися до роботи.

Надію Савченк обміняли вже у травні 2016 року. Домовитись з російською стороною про обмін вдалось під час телефонних розмов між лідерами Нормандської четвірки.

За дорученням президента, за Савченко було відправлено урядовий літак у Ростов-на-Дону, де її обміняли на двох російських службовців ГРУ – Олександра Олександрова та Євгена Єрофєєва. Їх українська сторона засудила до 14 років ув’язнення за тероризм, провокацію воєнного конфлікту та ведення агресивної війни.

Після поверення Надія Савченко почала активно працювати у Раді і майже відразу вийшла з партії Батьківщина. Вона займалась питаннями звільнення військовополонених і активно критикувала чинну владу. Під час переговорів вона навіть зустрічалась з лідерами так званих Л/ДНР, за що була розкритикована.

У березні минулого року экс-главу Офіцерского корпусу Володимира Рубана затримали біля лінії розмежування. У нього вилучили арсенал зброї. Згодом на допит щодо його справі викликали і Надію Савченко.

Їх підозрюють у підготовці терактів та державному перевороті.

Дані слідства свідчать про те, що спільники планували обстріляти будівлі урядового кварталу, вбити чинну владу і здійснити державний переворот. У ГПУ були аудіо- та відеодокази причетності нардепа до планування теракту.

За статтями, які їм інкримінують, підозрюваним загрожує від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.

Вже 22 березня її позбавили депутатської недоторканності і заарештували. У серпні 2018 було завершене досудове розслідування.

Через відвід суддів та затягування процесу справу Савченко і Рубана за рік розглядали у п’яти судах. Спочатку це був Слов’янський мікрорайонний суд Донецької області, потім Чернігівський районний суд, Солом’янський районний суд Києва, Дарницький районний суд Києва. У фіналі справу розглядали у Броварському мікрорайонному суді Київської області, звідки і відпустили підсудних.

За рік були численні відводи судів, зміна адвокатів, а кожному новому був необхідний час для ознайомлення зі справою. Все це призвело до того, що в ніч з 15 на 16  квітня закінчився термін запобіжного заходу для обвинувачених. Суддям, які не встигли обрати новий, не залишалось нічого іншого, як відпустити підозрюваних просто із зали суду.

Звільнення не означає зняття обвинувачення. Принаймні, про це на своїй сторінці у Facebook заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко.

У ГПУ достатньо доказів того, що Савченко і Рубан збирались вчинити державний переворот, а тому вони не залишаться безкарними, наполягає Луценко.

Провину за їх звільнення він покладає на судову систему. По-перше, через можливість зміни адвокатів. По-друге, з кожним відводом судді, справу передають в інший суд. Останньою причиною генпрокурор називає “небажання окремих суддів виконувати роботу”.

Вихід Савченко точно не на руку чинному президенту. За словами політолога Олексія Голобуцького, це показує його слабкість.

– Противники чинного президента можуть демонструвати таким чином слабкість президента. З іншого боку, це може слугувати для президента показником, що є такий реванш.

Він впевнений, що цю ситуацію ще будуть використовувати у політичних цілях. Втім, нічого спільного з політикою її вихід з в’язниці не мав:

– Таке в нас законодавство. Можна постійно змінювати адвокатів, затягувати процес, робити все, що завгодно. Така недосконала судова система. Тим більше, рішення не скасоване, вони й далі звинувачуються у державній зраді.

Незважаючи на те, що суд триває і найближче засідання заплановане на 7 травня, наступного пленарного тижня Савченко планує повернутись у Верховну Раду. Експерт додає, що повернення Савченко в політику цілком можливе.

– Вона продовжує бути в політиці. Їй тільки фізично заважало перебування у в’язниці.

Він зазначає, що робити припущення, як Савченко можуть використати, поки що складно – дуже мало часу пройшло з моменту її звільнення.

Ситуацію ускладнює й те, що звільнення Савченко і Рубана відбулось напередодні другого туру виборів. У випадку переобрання чинного президента майже немає сумнівів, що справу продовжать.

Однак, якщо вибори виграє Володимир Зеленський, будуть значні кадрові зміни у політичному середовищі. І як ситуацію з державною зрадою Савченко сприйме новий уряд, поки що невідомо.

Ми вже бачили ситуацію, коли після повалення влади Януковича Тимошенко виправдали та назвали жертвою режиму. Практика показує, що в українській політиці може відбутись все, що завгодно.