Остаточне надання Україні томосу розглядали під час триденного Синоду Вселенського патріархату у Стамбулі, що проходив з 27 по 29 листопада.
Вселенський патріарх Варфоломій передасть томос обраному голові української помісної церкви. Тепер основне завдання для України – обрати предстоятеля УПЦ.
– Оголошена дата собору. На ньому 15 грудня мають обрати керівника, який має терміново вилетіти в Константинополь, де проведе спільну службу з Варфоломієм і отримає томос. Це питання місяця, – прогнозує політолог Віктор Таран.
Для церковної структури, яка по своїй суті є дуже повільна і бюрократична, питання томосу вирішується доволі швидко, додав експерт.
Кандидати
- Митрополит Філарет. Нинішній голова УПЦ Київського патріархату – один з основних претендентів на пост голови єдиної православної церкви. Він очолює УПЦ КП з 1995 року.
– Ми будемо його (Філарета, – Ред.) підтримувати. Вважаємо, що немає жодного іншого церковного ієрарха, який би міг з ним порівнятись в суспільному авторитеті, життєвому досвіді, досвіді керівництва, духовних якостях, – зазначив архієпископ Чернігівський Євстратій Зоря.
Київський патріархат підтримує його, як єдиного претендента на пост. На користь Філарета й те, що представників Київського патріархату на соборі буде більшість – понад 40 осіб. Відповідно, голосувати вони будуть за свого кандидата.
– Найбільше до створення української церкви доклався Філарет. Коли відбувався умовний відхід української частки УПЦ у 1990-х роках, він вже казав, що має намір створити українську православну церкву. Тоді мало хто вірив, всі сміялись. Єдиний фактор, який може грати проти нього – це вік. Хоча, можливо, це і перевага, – зазначає Віктор Таран.
Зараз митрополиту 89 років.
- Митрополит Симеон. Митрополит Вінницький і Барський відноситься до УПЦ Московського патріархату. Він значно молодший за Філарета – Симеону 56 років.
Симеон один з трьох єпископів УПЦ МП, які відгукнулись на запрошення президента і прийшли на зустріч, показавши, що вони зацікавлені у створенні єдиної української церкви.
Нагадаємо, 13 листопада в УПЦ МП вирішили зібрали екстренний собор, через що єпископи не з’явились на призначену зустріч з Порошенко. На соборі вони підписали постанову про невизнання рішення Константинопольського патріархату щодо створення ЄПЦ в Україні. Симеон був єдиним з 83 єпископів, хто не підписав цю постанову.
Саме причетність Симеона до МП може зіграти на його користь, впевнений політолог:
– Він представник УПЦ МП і це може дати позитивний сигнал для інших священників з Московського патріархату, щоб вони переходили.
Митрополита називають протекцією нинішньої влади, натякаючи на його зв’язок з президентом і прем’єр-міністром.
– Він з Вінницької області, а вінницька еліта зараз при владі – Порошенко і Гройсман. Цей фактор політизується, – пояснює Таран.
Експерт не виключає варіанту, при якому Симеон може стати не головою, а “заступником” Філарета і згодом зможе претендувати на його місце.
- Митрополит Макарій. Голова Української автокефальної православної церкви вже заявляв, що не збирається претендувати на пост голови нової церкви:
– Я не буду виставляти свою кандидатуру на предстоятеля. Мені зараз немає благословення на це від Вселенського Патріарха.
Макарій впевнений, що пост голови нової церкви має обійняти нейтральна людина. Про свою відмову він вже оголосив, тому тепер чекає такого ж рішення від Філарета.
Експерти оцінюють шанси Макарія, у разі його балотування, як низькі. Це обумовлено невеликою кількістю представників УАПЦ, що будуть представлені на соборі – близько 15 осіб.
Війна за святині буде?
Виникає питання, куди ж відійдуть релігійні святині – церкви, лаври, собори, які перебувають у розпорядженні Московського патріархату, після створення єдиної православної церкви? А Московський патріархат як мінімум розпоряджається Києво-Печерською лаврою та Почаївською лаврою – найбільшими храмовими комплексами України.
– Згідно з нашим законодавством, власником будівлі є конкретна релігійна організація – парафія, монастир, єпархіальне управління, центр. І вони будуть вирішувати, що робити. Не держава, не церковна влада з Москви, а сама громада, – пояснює директор департаменту у справах релігій та національностей Андрій Юраш.
Це право гарантується громадам восьмою статтею Закону України Про свободу совісті та релігійні організації. За словами експерта, з 2014 року близько 150 громад вже перейшли з Московського патріархату до Київського. І це нормальна практика.
На подальших правах Московського патріархату на Києво-Печерську лавру негативно позначаться нещодавні обшуки СБУ.
Нагадаємо, СБУ ініціювали обшуки у намісника Києво-Печерської лаври митрополита Павла у зв’язку з розпалюванням міжконфесійної ворожнечі.
– Якщо у рамках цих проваджень будуть знайдені факти, які б свідчили про подальшу гібридну протидію українській державі, то це може призвести до порушення кримінальної справи. Це в подальшому спростить відчуження церковного майна, яке належить Україні, – вважає Віктор Таран.
Андрій Юраш наголосив, що саме митрополія московського патріархату, що розміщена у Києво-Печерській лаврі, буде визначатись з подальшим майбутнім:
– Лавра – це великий організм. Там є і монастир, і митрополія московського патріархату. Кожна з цих релігійних організацій має якусь власність. Вони визначаться чи входити в нову церкву, чи лишитись. Відповідно і власність таким чином буде визначатись.
Після створення єдиної церкви та отримання томосу, Україна стане духовно ближчою до Європи. Ініціатива президента призвела до того, що менш ніж за рік Україна отримує томос про автокефалію. У нас утвориться одна з п’ятнадцяти незалежних автокефальних церков, що сьогодні існують у світі. Для віруючих громадян – це знакова подія.
Фото: УАПЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, gettyimages
Лілія Ященко