Міхеіл Саакашвілі повернувся в Україну. Карлсон обіцяв повернутися і прилетів в аеропорт Бориспіль.
Володимир Зеленський відновив громадянство Саакашвілі, яке відібрав у нього попередник Петро Порошенко, коли відчув незручності від однокурсника з Грузії.
Та і врешті, грузинський гастролер зробив своїми руками та горлянкою усю брудну роботу для ситуативного соратника – втопити політичних конкурентів, повішати ярлики корупціонерів на незручних політиків умовно демократичного табору – щоб Петро Олексійович красувався сам один на вершині та в зеніті.
В часи, коли шоумен став президентом, а топові поп-зірки висловили бажання спробувати себе як депутати дев’ятого скликання, здавалось би – хто лишиться співати про шльопки та молодих вовчиць. Чи не затісно буде на одній сцені Зеленському та Саакашвілі?
Навіщо повертати на арену того, кого ледве здихались та змушені були ловити то на даху, то в ресторані?
Рішення Зеленського – підписання указу про повернення українського громадянства – має велику долю прагматизму та тверезого розрахунку. Принаймні, до парламентських виборів.
Уже в перших інтерв’ю із трапу Саакашвілі проспівав оди Зеленському: мовляв, рішення ухвалює сам, конкретний, інше покоління, відмінний менталітет.
Читайте: Повернення Саакашвілі: інтереси Зеленського та перспективи у політиці
Це підсилює образ справедливого слуги народу, не такого, як оці зашкарублі політичні еукаріоти, які тримаються пазурами, присосками за мандати та бюджетні схеми. Кістяк команди Зеленського не дарма складають досвідчені медійники, адже Саакашвілі можна вчергове використати як таран.
Уже із аеропорту Бориспіль Міхо розповів про те, як Порошенко його душив, скручував руки, хоча перед тим тричі пропонував прем’єрство.
Ми бачимо атаку на Порошенка напередодні парламентських виборів. Петро Олексійович монстра породив, тепер його цькують проти нього ж самого.
На тлі відходу в один день від Порошенка його вірних бізнес-партнерів Кононенка та Грановського та висмоктаних потуг бути демократичнішим, ніж він є – це такий собі сарказм долі. І наступні кілька місяців замість конкретного критикування Зеленського Порошенку доведеться відволікатися та витрачати ресурси на Саакашвілі – на спростування та гавкіт.
Це вже не врахуючи заяв про вчинення злочинів п’ятим президентом, якими щедро засипає силові структури Портнов. Саакашвілі – такий собі лідер громадської думки на користь майбутньої партії Слуга народу.
Він закидає в інформаційне поле тези про дорогу молодим, а ще підтоплює Тимошенко, заздалегідь ховає перспективи Гройсмана та Яценюка – мовляв, все буде оновлюватись, леді та джентльмени.
Читайте: Партія Саакашвілі йде на вибори у Верховну Раду
У всій цій грамотній на кілька місяців історії є одне але. Міхеіл Саакашвілі не зможе без влади та уваги. Зараз ні слова про бариг – але після легкої політичної акліматизації він вишкірить зуби і на самого Зеленського.
Це загрожує у довгій перспективі розбалансуванням та політичним качем із ловлею Карлсона на даху у нових формах. Нас чекає сиквел бе-бе-бе, готуйте аптечки та попкорн.
Автор: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналіст, блогер.