Ідея Європейської комісії щодо впровадження стіни з дронів починає давати тріщини ще до того, як вона перехопила першого безпілотника.
Про це пише видання Politico.
Стіна проти дронів
У зв’язку з тим, що російські дрони перетинають кордон Польщі та Румунії, а невідомі (але, ймовірно, також російські) дрони фіксуються над Данією, Норвегією та Німеччиною, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонує створити щит із радарів та перехоплювачів для захисту східного флангу ЄС.
Проте така концепція вже викликала критику.
Для країн Балтії та Польщі ця ідея є логічною, а от віддалені від Росії країни занепокоєні реалізацією та вартістю. А також їх непокоїть, як стіна з дронів вписується у військові плани ЄС та НАТО, а також чи не є це захопленням влади Брюсселем над національною оборонною політикою.
– Дрони та засоби протидії дронам є пріоритетом. Водночас треба усвідомлювати, що ідеальної “стіни” для Європи не існує, адже йдеться про кордон довжиною 3000 кілометрів. Чи є це реалістично? Відповідь – ні, – заявив у четвер журналістам президент Франції Еммануель Макрон.
Комісар із питань оборони Андрюс Кубілюс, колишній прем’єр Литви, зауважив, що початковий план протидії дронам над Польщею та Балтією коштуватиме близько €1 млрд, а реалізувати ідею можна менш ніж за рік.
Також є побоювання, що Єврокомісія може давати надто великі обіцянки.
Німецька депутатка від Зелених та членкиня Комітету з питань безпеки та оборони Європарламенту Ханна Нойманн наголосила, що стіна дронів не може бути простим розв’язанням оборонних проблем ЄС.
– Стіна проти дронів не захистить нас від кібератак, не допоможе в питаннях протиповітряної оборони, виробництва боєприпасів або глибших проблем, пов’язаних зі структурами ухвалення рішень та правилами застосування зброї, – сказала Ханна Нойманн.
Кошти ЄС на боротьбу з дронами
Брюссель разом із прикордонними державами блоку хоче використовувати кошти ЄС для фінансування стіни проти дронів, але для цього необхідна згода всіх столиць Євросоюзу.
Водночас прем’єрка Італії Джорджія Мелоні та прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявили, що європейські оборонні проєкти повинні приносити користь всьому блоку, а не тільки східному флангу.
Попри розбіжності в Європі все одно вважають, що потрібно покращити антидронову оборону. ЄС не має технологій, які б дозволяли легко виявляти безпілотники.
— Стіна дронів може працювати на регіональному рівні — в країнах Балтії можна побудувати статичну оборону. Але дрони — це лише пальці; якщо ви хочете перемогти, ви повинні націлитися на голову: командування, логістику та виробничі потужності, — сказав Крістіан Мьоллінг, аналітик з питань оборони та програмний директор Фонду Бертельсмана.
Посилення заходів протидії дронам має сенс, адже Росія випробовує оборону НАТО. Для країн на східному фланзі стіна буде достатньою для запобігання російському нападу. Ці країни стверджують, що щось треба робити, щоб стримати Москву.
10 вересня повітряний простір Польщі порушили десятки російських дронів. Голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач повідомив, що кордон країни перетнув 21 безпілотник.
22 вересня закривали аеропорт у Копенгагені через появу безпілотників. Також в ніч із 24 на 25 вересня повітряний простір Данії було порушено невідомими дронами. Їх зафіксували над аеропортом Ольборг.