Гуманітарна місія в Олешках: як вплинув фактор Меланії Трамп і чого чекати після 1 листопада

На Херсонщині триває масштабна гуманітарна місія у тимчасово окупованих Олешках, щоб доставити допомогу цивільному населенню та забезпечити безпечний коридор для евакуації жителів.

Факти ICTV запитали в політолога Володимира Фесенка про те, чому Росія погодилася на припинення вогню в Олешках саме зараз, яку роль відіграють США та перша леді Меланія Трамп, а також чого очікувати після 1 листопада.

Гуманітарна місія в Олешках: що відомо

23 жовтня Білий дім заявив про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо припинення вогню в Олешках на Херсонщині. Тимчасове перемир’я, ініційоване Меланією Трамп, мало забезпечити доставку гуманітарних вантажів та евакуацію через безпечний коридор.

26 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив про пропозицію американської сторони запровадити режим тиші в районі Олешок із 27 жовтня на кілька днів для забезпечення діяльності гуманітарних місій та організації виїзду громадян.

27 жовтня Україна запровадила режим припинення вогню в Олешках з 03:00 за київським часом. Масштабний режим припинення вогню триватиме до 22:59 1 листопада.

У цей же день сторони підтвердили, що Україна та РФ дотримуються досягнутих домовленостей про режим тиші в районі проведення гуманітарної місії.

Видання Fox News повідомляє, що підписані між Україною та РФ домовленості після завершення місії передбачають організацію регулярних гуманітарних постачань, а також проведення заходів із репатріації у населених пунктах Херсонщини.

29 жовтня спільна делегація за участі представників України, США та Росії прибула до визначеного пункту, звідки планувалося транспортування допомоги.

У цей день завершилося розмінування маршрутів в Олешках, а гуманітарний конвой сформували та підготували до відправлення.

Вже 30 жовтня омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що для надання допомоги та евакуації жителів Олешків підготовлено 25 автобусів на 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги.

Чому РФ погодилася на режим тиші в Олешках

Припинення вогню в районі Олешок на Херсонщині залишається гуманітарною домовленістю і не дає підстав говорити про початок масштабнішого перемир’я між Україною та РФ. Хоча ця операція є важливим політичним прецедентом та демонструє вирішальну роль США у посередництві, заявив Фактам ICTV очільник правління Центру прикладних політичних досліджень Пента, політолог Володимир Фесенко.

Він наголошує, що насправді ця подія має велике значення, попри відсутність підстав вважати це першим кроком до масштабнішого та повного припинення вогню.

— Це фактично перше таке припинення вогню за час повномасштабної війни. Були формальні дати — особливо росіяни гралися в такі “припинення вогню”, але це не були повноцінні паузи у бойових діях, а скоріше пропагандистські акції. Були функціональні припинення вогню, наприклад, навколо Запорізької АЕС, але це стосувалося ремонту ліній електропередач. А тут відбувається перемир’я, яке супроводжується розмінуванням, евакуацією мирних жителів. І головне, що обидві сторони його дотримуються, — зазначив він.

За словами політолога, цей випадок також є прецедентом щодо ефективного американського посередництва, який може стати вагомим аргументом у майбутніх перемовинах.

— Росія не хоче припиняти війну, але про це постійно треба говорити. Саме нинішнє перемир’я в Олешках є підтвердженням того, що це можливо. Питання лише в політичній волі. Війну припинити можна, і Україна до цього готова. Питання лише в тому, чи готова до цього Росія, — стверджує політолог.

Фесенко нагадав, що про гуманітарну катастрофу в Олешках йшлося ще з серпня. Україна порушувала це питання через західні медіа, на Генасамблеї ООН, а Папа Римський звертався до російського диктатора Володимира Путіна безпосередньо. Сам факт попереднього блокування свідчить про те, що саме Росія була джерелом цієї катастрофи.

Головним та вирішальним чинником щодо нинішньої згоди Кремля політолог називає залученість першої леді США Меланії Трамп.

— Путін заради Трампа і його дружини продемонстрував такий “жест доброї волі”. Путіна не хвилюють гуманітарні жести для міжнародної спільноти. У нього немає жодного бажання гратися в гуманітарні місії перед міжнародною спільнотою — він плює на неї вже давно. А от для Трампа треба зробити показові гуманітарні жести. Зараз Путін відверто й дуже активно заграє з Трампом. І частина цього загравання (крім бізнесових угод і деяких інших домовленостей) — це також жест у бік Меланії Трамп та його родини, — пояснив експерт.

Політолог зауважує, що залучення першої леді США стало можливим завдяки послідовній роботі української дипломатії та міжнародному розголосу.

— Те, що Меланія Трамп дізналася про гуманітарну катастрофу в Олешках, свідчить, що зусилля української сторони дали результат. Те, що ця проблема розглядалася на Генасамблеї ООН (хоч Росія тоді була проти), дало можливість, щоб про це дізналася Меланія Трамп. У неї там були свої представники на Асамблеї ООН, і вона дізналася про катастрофу в Олешках. Це було першим поштовхом. Другий поштовх — це дзвінок Папи Римського Путіну. Він не дав негайного результату, але це спрацювало вже через Меланію Трамп. Коли вона поставила питання про необхідність гуманітарної місії в Олешках, Путін вирішив піти назустріч. Фактор Меланії Трамп був вирішальним, — вважає він.

Гуманітарна місія в Олешках як важіль для миру та ризики після 1 листопада

Результати гуманітарної місії в Олешках можуть слугувати аргументом для США щодо просування ширших мирних домовленостей. Але розвиток подій залежатиме від позиції американської сторони та фактора Меланії Трамп, стверджує Фесенко.

Оцінюючи можливість використання досвіду Олешок для розширення припинення вогню, політолог звертає увагу на пріоритети оточення президента США Дональда Трампа, але відзначає й позитивні сигнали.

— Наприклад, оточення Трампа сконцентроване на реалізації бізнесових ініціатив. Вони більше думають не про мир чи припинення вогню, а про те, щоб домовлятися з Росією. Ось у чому головна проблема. Але може бути позитивний результат нинішньої місії в Олешках. Є різні дані, що Меланія Трамп надихається позитивним результатом реалізації цієї гуманітарної місії, і може бути її продовження. Продовження в інших містах, де теж складна гуманітарна ситуація і можна реалізувати такі перемир’я. Якщо буде такий ланцюжок локальних припинень вогню — це важливий момент, — заявив Фесенко.

Політолог вважає, що українській стороні необхідно активно працювати з Меланією Трамп та громадською думкою в США.

— Я думаю, що зараз потрібна активна робота з Меланією Трамп та її командою, щоб її переконувати, що це дає результати. Якщо дружина президента США буде активно переконувати свого чоловіка (а через нього і Путіна) у необхідності припинення вогню, можливо, це дасть результат. Не зараз, а пізніше. Чекати негайного результату, на жаль, підстав немає. Путін хоче продовжувати війну. Але прецедент в Олешках важливий: якщо Меланія Трамп продовжуватиме гуманітарні зусилля, то може поступово збільшувати вірогідність продовження цієї позитивної тенденції, — припустив він.

Говорячи про період після завершення терміну дії режиму тиші 1 листопада, Фесенко відзначає високі ризики відновлення бойових дій.

— Зараз показово (я чув про це і з публікацій, і безпосередньо від людей, які мають родичів та близьких у Херсоні) дуже парадоксальна ситуація. З одного боку, вперше за весь час війни люди насолоджуються тишею і безпекою. До цього перемир’я Херсон не просто був майже на лінії фронту, а й постійно перебував під ударами. Російські дроноводи влаштовували полювання на жителів, щодня були жертви. А зараз — тиша. З іншого боку, є страх, що після цієї тиші буде ще більше війни. У нас побоюються, що росіяни можуть форсувати Дніпро і висадитися на правому березі. Росіяни теж побоюються, бо в Олешках був український форпост — плацдарм Сил оборони. Ризики відновлення бойових дій є достатньо високими, — сказав він.

Проте Фесенко звернув увагу, що бойові дії на інших ділянках фронту не припиняються, як і повітряна війна. На його думку, вони триватимуть надалі.

— Ми це бачимо: Київ щодня під ударом, вчора була трагедія в Дніпрі, де загинули люди після російського удару. Парадокс ситуації в тому, що одночасно відбувається відновлення мирних переговорів. Всі очікують прямих переговорів у тристоронньому форматі, відновилися переговори за участю США, європейці беруть активну участь. Це позитивна тенденція. Але одночасно ми бачимо ескалацію повітряної війни: Росія посилює атаки по українських містах. Отакий парадокс, — додав політолог.

На думку експерта, ця динаміка збережеться, а вирішальним фактором залишиться позиція США під час переговорів. Фесенко не очікує принципових зрушень після 1 листопада, коли завершиться режим тиші, або після 3 листопада, коли відбудуться вибори до Конгресу США.

Політолог припустив, що ці дві тенденції (одночасна ескалація війни і відновлення мирних переговорів) продовжаться. За його словами, якщо американська сторона використає прецедент з Олешками як аргумент, що треба виходити хоча б на поетапне припинення вогню, тоді може з’явитися перспектива реальних мирних переговорів.

— Якщо американські переговорники знову будуть грати у бізнесові оборудки з Путіним і демонструватимуть готовність йти на односторонні поступки — на жаль, ефект буде протилежним. Путін буде лише посилювати війну, припинення бойових дій буде малоймовірним. Вирішальний чинник — це позиція американської сторони: як вони вестимуть переговори і з яких позицій виходитимуть, — підсумував Фесенко.