Кароль Навроцький став новообраним президентом Польщі.
Згідно з офіційними даними, Навроцький здобув перемогу усього на 2% обігнавши свого суперника Рафала Тшасковського, з яким до останнього крокував нога в ногу.
Хто такий Кароль Навроцький, його скандальні заяви щодо емігрантів та вступу України до ЄС та НАТО та як політика нового президента Польщі вплине на відносини з Україною – читайте в матеріалі.
- Результати виборів у Польщі 2025
- Як політика Навроцького вплине на Україну
- Заяви щодо вступу України в НАТО та ЄС
- Внутрішня нестабільність Польщі
Результати виборів у Польщі 2025
За даними Національної виборчої комісії, на ранок 2 червня вже підраховано 100% голосів.
Директор Інституту національної пам’яті, якого підтримує опозиційна партія Право і справедливість, Кароль Навроцький отримав підтримку 51,1% виборців.
Його опонент, мер Варшави Рафал Тшасковський своєю чергою набрав 48,9%.
Так Навроцького підтримали понад 10,6 млн поляків, за Тшасковського проголосувало трохи більше ніж 10,2 млн.
Різниця між кандидатами становить приблизно 369 тис. голосів.
Щодо явки – у голосуванні на виборах президента Польщі взяли участь 71,6% виборців.
Кароль Навроцький отримав найбільшу підтримку в таких регіонах країни:
- Підкарпатське – 71%;
- Люблінське – 66,5%;
- Свентокшиське – 63,6%;
- Підляське – 61,4%;
- Малопольське – 59,9%;
- Лодзьке – 53,2%.
Графіка: Факти ICTV
Як політика Навроцького вплине на Україну
Політолог Володимир Фесенко закликає не робити передчасних емоційних висновків щодо перемоги нового президента Польщі.
За його словами, попри публічні критичні заяви під час кампанії, вже в ролі президента Навроцький, найімовірніше, діятиме більш зважено і прагматично.
– На виборах треба виступати з радикальними гаслами… А коли ти державний діяч — ти вже маєш виходити з державних інтересів, — пояснює експерт.
Новий президент Польщі, як наголошує Фесенко, представляє консервативну течію, в якій сильні елементи історичних претензій до України, зокрема тема Волинської трагедії.
Однак Навроцький чітко виступає за продовження військової підтримки України.
– Він не є антиукраїнським кандидатом… У нього, як і в його партії Право і справедливість, а я нагадаю, Анджей Дуда – представник тієї самої партії, є чітке розуміння підтримки України у війні проти Росії. Тому що вони добре розуміють, що українці зараз захищають не тільки себе, але й Польщу. Чим довше ми будемо захищатися, тим менше ризиків буде для Польщі, а також для Європи, — зазначає політолог.
Фото: Getty Images
Президент Польщі має вагомий вплив на зовнішню політику та оборону, але не на внутрішню економіку.
– У Польщі уряд відіграє ключову роль. Президент — важлива, але не всевладна фігура, — наголошує експерт.
Заяви щодо вступу України в НАТО та ЄС
Політолог нагадав, що Навроцький перед виборами у Польщі заявив, що не підпише вступ України до НАТО чи Євросоюзу.
Але Фесенко розглядає це як передвиборчий кон’юнктурний крок, а не фіксовану позицію. Справжнє значення матимуть переговори на рівні урядів і Європейської спільноти.
– У нас можуть виникнути проблеми радше в переговорах з Польщею про вступ до Європейського Союзу — особливо в частині узгодження економічних інтересів. І він навіть публічно пообіцяв, що не підпише вступ України в НАТО і Євросоюз. Хоча це був, я так розумію, такий кон’юнктурний політтехнологічний крок перед виборами, щоб консолідувати всіх, хто проти був ліберального кандидата, — попереджає експерт.
Внутрішня нестабільність Польщі
Одним з головних викликів для України, за словами Фесенка, стане не зовнішня політика Польщі, а її внутрішня дестабілізація.
– Польща буде відволікатися на внутрішні політичні протиріччя, що зменшуватиме її ефективність у межах Європейського Союзу. Можуть виникати складнощі у відносинах між урядом і президентом, зокрема у формуванні політики щодо України, — каже він.
Фесенко наголошує: блокування транспорту, аграрні конфлікти, суперечки навколо зерна — це не лише політика, а й конкуренція на ринках.
– Ми з Польщею є конкурентами на європейських ринках. І проблема не тільки в Польщі… Пільговий режим, запроваджений у 2022 році, скасовується. Ми повертаємось до умов зони вільної торгівлі з квотами, — пояснює він.
Політолог реалістично оцінює зміну в польсько-українських відносинах: від дружби до конкуренції.
– Епоха, коли Польща виступала в ролі адвоката України, закінчилася. Тепер вона діятиме прагматичніше. Вони не відмовляться від партнерства — але наші відносини стануть складнішими, особливо в економіці, — зазначає Фесенко.
Найбільшу загрозу Фесенко бачить не в персоналіях, а в зміні суспільних настроїв у Польщі.
– Близько чверті польських виборців уже критично налаштовані до України. Це дуже тривожна тенденція, — говорить він.
Володимир Фесенко вважає, що результат виборів — це не катастрофа для України, але сигнал про нову, складнішу епоху у відносинах з Польщею.
Фото: Getty Images
– Навроцький — не проблема. Проблема — у внутрішньому розколі Польщі, який може впливати на її стабільність і політику щодо України, — підсумовує політолог.
Україна і Польща залишаться партнерами, однак емоційна підтримка змінюється на прагматичний розрахунок.
Війна об’єднує нас у безпековій сфері, але в економіці зростає конкуренція.
Важливо не втрачати стратегічного діалогу та шукати взаємоприйнятні рішення — попри зміну політичного ландшафту у Варшаві.
