Протести в Грузії почалися з ситуації, яка трапилася 19 червня. У цей день грузинський журналіст поставив депутату Держдуми Росії Сергієві Гаврилову запитання: Чи комфортно йому перебувати в країні, територія якої на 20% окупована Росією?
На що Гаврилов, не роздумуючи, дав таку відповідь: Ніякого дискомфорту. Я дуже щасливий. Грузія – моя Батьківщина. Ось тільки він народився в Тулі і все життя прожив у Росії.
Останнє речення дуже сильно обурило грузинів. Воно було сприйнято, як заява комуніста (а Гаврилов депутат від КПРФ) про те, що Грузія досі залишається частиною розваленого СРСР.
Сам депутат Держдуми пояснює ці слова тим, що один з його дідусів – грузин, який загинув у Другій світовій війні та похований в Грузії. Саме через це він вважає Грузію своєю другою батьківщиною. Але подібний жест грузини не дуже оцінили з урахуванням того, що Гаврилов активно виступав за визнання Абхазії та Південної Осетії незалежними республіками.
Але на той момент обурення мало винятково кухонний характер.
Вибух настроїв та протести у Грузії відбулися наступного дня 20 червня, коли російський депутат увійшов до будівлі грузинського парламенту та посадив свою п’яту точку в крісло спікера. Ось після цього у громадськості й увірвався терпець.
Щоб краще зрозуміти причину подібної реакції грузинів, спробую відтворити ситуацію в наших українських реаліях.
Уявіть, що в Україну приїжджає перший радник Путіна Владислав Сурков, відомий тим, що відкрито підтримує “ДНР” та “ЛНР”. На виході з Борисполя на запитання журналіста: Чи комфортно йому в Україні, частина територій якої перебуває під російською окупацією, він посміхаючись відповідає, що відчуває себе зашибісь і взагалі приїхав до себе додому. А потім бадьорою ходою через аллею Небесної Сотні йде до Верховної Ради та сідає в крісло Парубія. І все це з мовчазної згоди нашого уряду та потурання правоохоронних органів. Ваша реакція?
Ось і грузини вийшли на мітинг, і зауважу, мирний, що б там не заявляли російські федеральні канали.
Опозиціонери вимагали відставки не тільки спікера парламенту Іраклія Кобахідзе, але також міністра внутрішніх справ Георгія Гахар, який віддав наказ про придушення бунту силовим методом, і глави Служби держбезпеки Грузії Вахтанга Гомелаурі.
Читайте: Жорстокий розгін у Тбілісі: як емісар Путіна спровокував протести у Грузії
Кобахідзе подає у відставку, відіграючи роль цапа-відбувайла, щоб задобрити публіку. Як і звільнення всіх затриманих активістів в результаті зіткнень.
Окрім вимоги відставок перерахованих вище осіб, опозиціонери також зажадали проведення дострокових парламентських виборів тільки за пропорційною системою. До цього була змішана з мажоритарною система парламентських виборів.
Читайте: Протести у Грузії: вибори 2020 пройдуть за пропорційною системою з 0% бар’єром
Уряд вирішив частково піти на поступки населенню. Проводити дострокові вибори вони відмовилися – вибори як були заплановані на 2020 рік, так і залишилися. Однак погодилися на вимогу змінити змішану систему парламентських виборів на пропорційну в умовах нульового виборчого бар’єру.
Реакція Кремля
Ми бачимо указ, який терміновим чином підписується Путіним про заборону перевезення російських громадян до Грузії, починаючи з 8 липня, з метою забезпечення національної безпеки. Указ за фактом є показовим жестом помсти, бо як посміла маленька Грузія так нахабно зі скандалом викидати їхніх депутатів з країни.
А як ще покарати? Розірвати дипломатичні відносини? Вони вже 11 років як розірвані. Розірвати всі торгівельні відносини? Експорт товарів з Росії в Грузію в три рази перевищує імпорт. Тож саме РФ постраждає найбільше, якщо вона на це піде.
Тим більше з якістю продовольства в Росії і так біда. Скасують ввезення грузинських товарів – тут вже росіяни не зрозуміють. Ввести війська, як у 2008 році? Точно ні. Захід дивиться. А Кремль спить та бачить, як після європарламентських виборів з них знімуть санкції, тому погіршувати ситуацію вони нізащо не будуть.
Залишається тільки обрізати туризм. Але навіть це виглядає якось невпевнено та криво. Російський сегмент в туризмі у Грузії становить 10% або 1,7 млн осіб. Це, звичайно, не мало, але і не критично для Грузії. Вони вже поспішили заповнити цю діру, запросивши туристів з дружніх країн. Так, наприклад, Грузія береться оплатити перші 10 чартерних рейсів з України.
Указ про заборону перевезення росіян до Грузії виглядає тим більш безглуздо з урахуванням того, що росіяни не можуть літати прямими рейсами з Росії, але нічого не заважає їм брати пересадочні. А російські авіакомпанії втрачають в зв’язку з цим 3 млрд рублів тільки в липні, які їм доведеться повернути росіянам, що заздалегідь придбали квитки на літні відпустки.
Є ще одне пояснення подібного вчинку. Це перенаправлення потоку російських туристів у Крим, який загинається. Міст побудували? Побудували. А туристів у Криму не стало більше. Ну, хоч так підштовхнуть.
Автор: Іраклій Джанашия, експерт з питань національної безпеки і оборони Українського інституту майбутнього.