У 2020 році у США відбулися президентські вибори – перемогу у підсумку здобув Джо Байден. Його попередник та кандидат від республіканців Дональд Трамп ніяк не міг змиритися з поразкою: з його вуст все частіше звучали тези про нібито сфальсифіковані результати.
На прохання Трампа навіть подали позов, який вимагав анулювати результати виборів у деяких ключових штатах. У мін’юсті США пізніше відповіли, що не виявили жодних фальсифікацій.
6 січня 2021 року
6 січня 2021 року обидві палати Конгресу США – Палата представників та Сенат – мали зібратися, щоб затвердити результати президентських виборів у кожному штаті.
Напередодні засідання у Вашингтоні розпочався анонсований Дональдом Трампом мітинг його прихильників. Люди з’їхалися з усієї країни.
Оскільки про мітинг знали заздалегідь, для охорони Капітолія залучили поліцію та сили внутрішньої безпеки самого Капітолія. Але цього, як виявилося, було замало.
Ще до засідання Трамп звернувся до натовпу, закликавши їх йти до Капітолія. Після чого й почався штурм. Спочатку люди прорвалися через металеві огорожі. Поліціянтам вдалося затримати натовп на сходах, проте ненадовго: протестувальники все ж потрапили усередину.
Мітингувальники трощили та крали майно.
Під час захоплення будівлі одна з протестувальниць дістала вогнепальне поранення та згодом померла у лікарні. Пізніше стало відомо, що загинуло четверо людей. Наступного дня у Вашингтоні запровадили комендантську годину.
7 січня від серцевого нападу помер один з охоронців Капітолія, а ще четверо наклали на себе руки.
Факти ICTV зібрали декілька фактів подій, які згодом Трамп та його прихильники намагалися перетворити на фейки.
Бунтівники були озброєні
Трамп та деякі його прихильники продовжують стверджувати, що всі мітингувальники в Капітолії були без зброї. У заяві від 21 грудня Трамп назвав 6 січня “цілком беззбройним протестом”.
Люди, що прорвалися до Капітолія, мали при собі різну зброю: пістолети, електрошокери, ножі, кийки, бейсбольні біти, томагавки та газові балончики. Наприклад, Марк Мазза з Індіани випадково упустив заряджений револьвер під час бійки з поліцією на терасі Капітолія. Гая Реффітта з Техасу звинуватили у незаконному носінні напівавтоматичного пістолета на території Капітолія, але він не визнав себе винним.
Люди протестували проти нібито сфальсифікованих виборів
Про нібито фальсифікацію виборів Трамп говорив задовго до подій 6 січня, як і протягом кількох місяців опісля. Але досі не було знайдено та доведено фактів фальшування результатів.
Поліція не дозволяла бунтівникам зайти до Капітолія
Раніше 45-й президент (Трамп. – Ред.) в одному інтерв’ю сказав, що поліція Капітолія сама вводила людей у будівлю і була дуже доброзичливою.
Близько 140 поліціянтів зазнали нападів. Десятки офіцерів вступили в рукопашну сутичку з мітингувальниками. У деяких місцях Капітолія сили були настільки нерівними, що поліції просто довелося відступити.
Але на сьогодні публічно не з’явилося жодних свідчень того, що хоча б один офіцер нібито запросив мітингувальників до Капітолія.
Заарештовані мітингувальники – це не політичні в’язні
Такі заяви стали згуртованим кличем невеликої, але затятої когорти прихильників Трампа на республіканській конференції Палати представників.
У липні представник штату Аризона Пол Госар заявив, що заарештовані мітингувальники “не є неслухняними або небезпечними жорстокими злочинцями, а є політичними в’язнями, які зазнають переслідувань”.
Переважна більшість із 700 з лишком людей, звинувачених у штурмі Капітолія, були звільнені невдовзі після арешту.
Це не бунт під прапором Антіфа
Деякі відомі прибічники Трампа спочатку стверджували, що нібито за штурмом Капітолія насправді стоїть ультралівий рух Антіфа (Antifa).
Насправді під час судових розглядів було задокументовано чимало фактів, що у штурмі брали участь саме вірні прибічники Трампа. На кінець 2021 року жоден з обвинувачених у заворушеннях у Капітолії не мав підтвердженої причетності до груп Antifa або Black Lives Matter.
Навпаки, сотні обвинувачених у бунті Капітолія вказані як прибічники Трампа, а деякі з них були членами ультраправих екстремістських угруповань – Oath Keepers та Proud Boys.
Кількість обвинувачених та за якими статтями
Понад 700 людям висунули звинувачення у зв’язку з заворушеннями в Капітолії.
Понад 600 людей звинуватили у проникненні на закриту територію Капітолія. Це тягне за собою максимальне покарання у вигляді одного року ув’язнення та штрафу у розмірі $100 тис. Понад 30 звинувачено у крадіжці держмайна. Наприклад, Райлі Джун Вільямс вкрала ноутбук з офісу Ненсі Пелосі – спікерки Палати представників.
Щонайменше 225 людей стали обвинуваченими у нападі чи опорі правоохоронним органам. 75 людей звинуватили у застосуванні смертоносної чи небезпечної зброї проти офіцерів. Близько 10 людей заарештували за звинуваченнями у нападі на представників ЗМІ або знищенні їхнього обладнання.
275 людей звинуватили у корупційному перешкоджанні офіційній процедурі засвідчення голосів колегії виборців. Їм загрожує максимальне покарання 20 років позбавлення волі у разі визнання провини.
Поки що нікому не висунули звинувачення у підбурюванні до заколоту – спробі повалення уряду. Прокуратура США домоглася майже 170 визнань провини. Зараз засуджено не менше ніж 70 осіб.
Штрафи до стягнення варіюються від $500 до $5 000.
Демографія підсудних
Штурмувати Капітолій приїхали люди із 45 штатів. Середній вік обвинувачених – 41 рік. Найстаршому обвинуваченому – понад 80 років, а наймолодшому – 18.
Чоловіки становлять більшість підсудних, але щонайменше 90 жінок також притягнуті до відповідальності.
94 обвинувачених пов’язані з екстремістськими групами або ідеологіями, зокрема Proud Boys, Oath Keepers, Three Percenters, Texas Freedom Force та теорію змови QAnon.
Реакція Джо Байдена
Президент США Джо Байден, згадуючи першу річницю штурму Капітолія, поклавши відповідальність на Дональда Трампа, сказав американцям, що рух уперед – це визнати правду та жити з нею.
– Ми маємо вирішити, якою нацією ми будемо. Чи збираємось ми стати нацією, яка приймає політичне насильство як норму? Чи збираємось ми стати країною, в якій дозволимо партійним чиновникам на виборах спростовувати законно виражену волю народу? – сказав Байден у своєму зверненні до американців.
