У п’ятницю, 25 вересня, завершується триденний візит китайського лідера Сі Цзіньпіна до США на запрошення президента Дональда Трампа. Центральною його подією стали переговори очільників держав у Білому домі 24 вересня.
За офіційним повідомленням китайської сторони, серед тем була й Україна, однак подробиць цієї частини переговорів Пекін не розкрив.
Напередодні переговорів президент Володимир Зеленський просив Трампа порушити питання впливу Китаю на Росію. Він наголошував, що Сі Цзіньпін міг би спонукати Володимира Путіна до завершення війни або принаймні до деескалаційних кроків. За словами Зеленського, Трамп погодився передати це прохання китайському лідеру.
Після переговорів Зеленський заявив, що ще не отримав від американської сторони зворотного зв’язку щодо розмови про Україну.
Водночас значення переговорів Трампа і Сі для Києва виходить за межі самої згадки про Україну, адже відносини США і Китаю дедалі більше впливають не лише на двосторонню торгівлю чи технологічну конкуренцію, а й на ширший баланс сил у міжнародній політиці.
Ключове питання полягає в тому, чи готовий Пекін перейти від декларацій про політичне врегулювання до конкретних кроків щодо Москви і за яких умов це могло б статися.
Про важелі Китаю щодо Росії, межі його впливу та можливу роль Пекіна у завершенні війни Факти ICTV поговорили з політологом Ігорем Рейтеровичем.
Чому переговори Трампа та Сі поки не змінили позицію Китаю
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що наразі після переговорів Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна не з’явилося ознак того, що Китай готовий змінити свою роль у спробах завершити війну Росії проти України.
За його оцінкою, Пекін і надалі воліє спостерігати за розвитком ситуації, а не брати на себе функцію посередника.
Водночас експерт наголошує, що Китай має значні важелі впливу на Росію.
– Якби Китай у якийсь момент сказав, що війну треба закінчувати, Росія змушена була б це врахувати. Її залежність від Китаю величезна, – зазначив Рейтерович.
Однак Пекін поки не демонструє готовності використати цей вплив для тиску на Москву.
Крім того, нинішня ситуація, за оцінкою Рейтеровича, дає Китаю певні переваги. Війна посилює залежність Росії від Пекіна, а Москва змушена пропонувати китайській стороні дедалі вигідніші умови співпраці.
Експерт також звернув увагу на те, що Китай спостерігає за спробами США вплинути на перебіг війни і може використовувати труднощі Вашингтона у власних інтересах.
Торгівля і товари подвійного призначення: як Китай може тиснути на Росію
За словами Ігоря Рейтеровича, головний важіль Пекіна пов’язаний з економічною залежністю Росії від Китаю. Після скорочення торгівлі РФ із низкою інших держав Китай залишається одним із великих покупців російських товарів, причому отримує їх на вигідних для себе умовах.
Ця торгівля, за оцінкою політолога, забезпечує Росії надходження, які зрештою підтримують її бюджет і дають Москві додаткові ресурси для продовження війни.
Другий важливий напрям – постачання з Китаю товарів подвійного призначення. Рейтерович наголошує, що доступ до такої продукції також допомагає російській економіці та військово-промисловому комплексу зберігати стійкість.
Саме тому одним із найвідчутніших інструментів тиску Пекіна могло б стати скорочення торгівлі з Росією та обмеження поставок критично важливих товарів.
– Відмовитися, мінімізувати або зменшити ці торговельні операції – це вже буде інструмент тиску на Росію, – пояснив політолог.
Коли Китай може долучитися до переговорів
За оцінкою Ігоря Рейтеровича, Китай потенційно здатен відіграти значно активнішу роль у дипломатичному процесі. Пекін уже пропонував власне бачення припинення війни, яке передбачало припинення бойових дій та відновлення переговорів.
Політолог нагадує, що раніше такий підхід сприймався в Україні критично, оскільки фактично означав би замороження бойових дій без негайного вирішення питання окупованих територій.
Водночас нинішня ситуація відрізняється від тієї, в якій китайські пропозиції звучали вперше. За словами Рейтеровича, сама ідея припинення вогню по лінії зіткнення з подальшими переговорами нині вже обговорюється значно ширше, зокрема у контактах України зі США.
– У них є бачення, вони його озвучували. Просто зараз Китай ще не хоче брати конкретну участь, оскільки розуміє, що така участь вимагатиме певних дій і зобов’язань, – пояснив політолог.
Що Китай може отримати за участь у врегулюванні війни
На думку Ігоря Рейтеровича, для Пекіна можливе залучення до врегулювання війни важливе не лише у контексті відносин з Україною чи Росією. Китай розглядає себе як глобального гравця, тому участь у вирішенні масштабних міжнародних криз могла б посилити його політичну вагу.
Експерт вважає, що також для Пекіна важливим сигналом стала б готовність європейських держав бачити Китай серед учасників дипломатичного процесу.
– Тут питання глобального лідерства. Для Китаю важливо показати, що без нього такі великі проблеми не можуть вирішуватися, – пояснив Рейтерович.
За його словами, європейські країни вже неодноразово закликали Пекін активніше долучатися до пошуку шляхів завершення війни.
Україна зі свого боку може бути цікава Китаю насамперед у довгостроковій перспективі. Рейтерович припускає, що активніша участь Пекіна у врегулюванні могла б у майбутньому відкрити для китайських компаній можливості долучитися до відбудови України.
Крім того, Україна, за його оцінкою, має для Китаю значення і в контексті відносин із Європейським Союзом.
– В їхньому розумінні Україна може бути певним трампліном до Європейського Союзу. Європейський напрям для Китаю зараз дуже важливий, – зазначив політолог.
Нагадаємо, 17 вересня президент Володимир Зеленський висловив жаль з приводу того, що Китай “не на нашому боці у цій війні”.
