Із 24 лютого 2022 року до 13 лютого 2023 року російські військові втратили:
- танків ‒ 3 283 (+3),
- бойових броньованих машин ‒ 6 492 (+4),
- артилерійських систем – 2 290 (+3),
- реактивних систем залпового вогню – 465,
- засобів протиповітряної оборони ‒ 234,
- літаків – 296,
- гелікоптерів – 286,
- безпілотників оперативно-тактичного рівня – 2 007,
- крилатих ракет ‒ 857,
- кораблів (катерів) ‒ 18,
- автомобільної техніки та автоцистерн – 5 150 (+2),
- спеціальної техніки ‒ 217 (+2).
На 355-ту добу повномасштабної війни втрати особового складу армії РФ сягнули понад 138 тисяч.
Станом на 13 лютого Збройні сили України ліквідували вже орієнтовно 138 340 загарбників.
За добу українські захисники знищили ще 560 окупантів.
Із січня 2023 року в армії РФ значно зросла кількість військовослужбовців з ознаками обмороження кінцівок.
Це пов’язано з низьким рівнем забезпечення зимовим обмундируванням, повідомляють у Генеральному штабі Збройних сил України.
Так, у медичних закладах Горлівки Донецької області кількість пацієнтів із таким діагнозом становить близько 30%.
Упродовж доби підрозділи Сил оборони України відбили атаки російських окупантів у районах населених пунктів:
- Гряниківка Харківської області;
- Кремінна, Білогорівка Луганської області;
- Виїмка, Федорівка, Васюківка, Бахмут, Іванівське, Кліщіївка Донецької області;
- Залізничне Запорізької області.
РФ спрямувала на тимчасово захоплену територію Херсонської області близько 200 військовослужбовців Росгвардії.
Окупантів перекинули туди для посилення контрдиверсійних заходів.
За даними української сторони, росгвардійців розселили на території бази відпочинку Чайка в Лазурному.
Для безпеки загарбників у селищі обмежено пересування місцевих жителів, зазначають у Генеральному штабі Збройних сил України.
Уночі 13 лютого в Херсоні прогриміли вибухи.
Гучні звуки почали лунати після опівночі.
За даними місцевих спільнот, окупанти гатили по обласному центру та передмістю з артилерії та мінометів.
Після обстрілу в кількох районах Херсону зникло світло.
Фінляндія поки що не ухвалила рішення щодо того, що передаватиме танки Leopard 2 Україні.
Про це заявила прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін.
Вона заявила, що уряд і президент фінської республіки неодноразово обговорювали питання щодо постачання Україні танків Leopard та іншого оборонного обладнання, але рішення щодо танків поки що не ухвалено.
І хоч Німеччина вже погодилася поставляти Leopard, Фінляндія все ж таки ще не ухвалила рішення. Санна Марін не каже, чи скоро буде ухвалено рішення щодо танків Leopard.
– Ми не оголошуємо про це заздалегідь громадськості, але коли рішення буде ухвалено, ми розповімо про те, що варто розповісти. У різних країнах були різні лінії зв’язку. Ми були небагатослівні, ми не перераховуємо окремі речі у відкритому доступі. Фінляндія надала Україні багато матеріалу, і ми готові продовжувати це робити, – сказала вона.
Її запитали, що затримує рішення щодо танків Leopard або щодо участі в тренуваннях чи операціях з постачання України.
За словами Марін, у Фінляндії дещо інше становище, оскільки вона є прикордонним сусідом Росії, і це необхідно враховувати. Фінляндія також повинна подбати про свою власну оборону. Тим не менш, Фінляндія хоче допомогти Україні.
– Фіни з великим співчуттям ставляться до України, можливо, саме з цієї причини, – додала вона.
Прем’єр Фінляндії не займає позицію з питання про те, чи слід надати Україні винищувачі, про які просив Київ.
Однак Марін каже, що підтримує пропозицію прем’єр-міністра Естонії Кайї Каллас про те, щоб країни ЄС спільно закуповували зброю для України, тим самим зміцнюючи європейську оборонну промисловість.
– Я особисто підтримую цю ідею. Щоб ми прискорили виробництво оборонного обладнання в Європі. Тому що ми не знаємо, коли закінчиться війна. Це також пов’язано з тим, що світ змінився, і ми повинні бути в змозі зміцнити нашу власну оборону, – сказала вона.
Джерело: Yle