4-5 лютого відбувся другий раунд тристоронніх переговорів у столиці ОАЕ Абу-Дабі між Україною, США та Росією. Після зустрічі секретар РНБО Рустем Умєров заявив, що обговорення були конструктивними, адже сторони зосередилися на шляхах створення умов для досягнення тривалого миру.
За його словами, протягом двох днів делегації предметно обговорили низку невирішених питань, зокрема щодо методів упровадження перемир’я та моніторингу припинення воєнних дій.
Делегації досягли домовленості, згідно з якими Російська Федерація та Україна вперше за останні п’ять місяців провели обмін полоненими. 7 лютого президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами зазначив, що Сполучені Штати запропонували вперше двом переговорним групам – України і Росії – зустрітися в США, напевно, в Маямі, за тиждень. Україна підтвердила свою участь.
Факти ICTV розповідають про що домовилися в Абу-Дабі та коли чекати результату.
Наступна зустріч
На думку політолога, доцента Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігоря Рейтеровича, у цій зустрічі президент Дональд Трамп може взяти участь тільки за умови, якщо вже буде конкретний документ щодо досягнення миру в Україні. Поки такого документа немає.
Водночас США навряд чи б пропонували таку зустріч, якщо немає наближення до фіналізації тих чи тих домовленостей, досягнутих під час перемовин.
– Тому я не виключаю, що є певні питання, де американці пропонують певні компромісні рішення. Зеленський казав, що одне з таких питань – це управління Донецькою областю. Росіяни начебто розглядають ідею вільної економічної зони на Донеччині, але російський формат є неприйнятним для України.
Тому не виключаю, що якраз американці на своїй території намагатимуться вийти на якийсь результат, який можна буде подати як серйозний прорив, – каже Ігор Рейтерович.
З іншого боку, участь Трампа у цій майбутній зустрічі є малоймовірною, бо з ким йому там зустрічатися? Російська делегація – це не рівень Трампа. Тому там достатньо буде спецпредставника Стівена Віткоффа та зятя Трампа Джареда Кушнера.
– А Трамп на такій зустрічі з’явиться за умови, якщо буде конкретний результат, яким він зможе похвалитися, – наголосив політолог.
Обмін полоненими
Обмін полоненими 5 лютого, вперше за останні п’ять місяців, – неабияка подія для України.
Українська сторона неодноразово намагалася поновити ці обміни, але росіяни гальмували, адже для них це хороший засіб тиску.
На думку політолога, обмін 5 лютого цілком може покласти початок новим обмінам полонених. Тим паче, що станом на сьогодні особливого просування з інших питань немає.
Питання повернення українських дітей
4 лютого під час спілкування з журналістами перша леді США Меланія Трамп заявила, що підтримує зв’язок із командою Путіна, щоб забезпечити повернення викрадених українських дітей.
На думку політолога, навряд чи буде масштабне зрушення в цьому питанні. Найбільш ймовірно, росіяни будуть віддавати потроху, наприклад, по 10 дітей.
– Але ж ми знаємо, що йдеться про десятки тисяч вивезених до Росії наших дітей. Крім того, має бути узгоджений документ щодо повернення Україні дітей, а про нього навіть не говорять, – наголошує політичний експерт.
Тут ще варто згадати, як у 2022 році хлопчика із Маріуполя “всиновила” російська омбудсменка Марія Львова-Бєлова. Вона в одному зі своїх інтерв’ю розповідала, як намагалася зламати українську свідомість цього хлопця.
На думку Ігоря Рейтеровича, навряд чи цього підлітка внесуть до списків на повернення. І таких дітей насправді дуже багато.
– Добре, що Меланія Трамп говорить про українських дітей, порушує цю тему. Але, думаю, великого прориву найближчим часом не буде, – каже Ігор Рейтерович.
Конструктивні переговори
Українська сторона назвала переговори в Абу-Дабі конструктивними – наразі йдеться про те, як буде відбуватися моніторинг режиму припинення вогню.
– Проблема в тому, що питання, за якими є просування, насправді стоять на третьому місці. А перші два питання – це припинення вогню плюс так зване енергетичне перемир’я. І друге питання — лінія розмежування, тобто де повинна ця лінія проходити. Ці питання поки без зрушень, — каже політолог Ігор Рейтерович.
За його словами, речі, про які почали говорити, є дуже важливими, але наразі не пріоритетними. Хоча для Дональда Трампа це нормальна історія, адже він вважає, що, якщо хоч щось виконується, значить, є певний прогрес.
Питання припинення вогню
Питання припинення вогню на технічному рівні значною мірою погодили. Тобто є певні алгоритми, і як ці алгоритми можна застосовувати. Тим паче, що до цього процесу долучаться Штати, як і планується.
І тут питання будуть до Америки: як саме вона контролюватиме припинення вогню, адже реалії сьогодні зовсім не такі, як у 2015–2016 роках — лінія розмежування зараз набагато довша. Крім того, вона зараз вся “кишить” дронами.
Позитивним є те, що робота щодо цього питання триває.
Мотивація Росії брати участь у переговорах
На думку Ігоря Рейтеровича, мотивацією для Росії брати участь у переговорах — це увага Дональда Трампа, тримання його в цьому переговорному процесі, а також затягування часу.
У Путіна все ж є невелике сподівання, що зможе за столом переговорів виторгувати собі хороші умови.
Ключові “червоні лінії” для України
Під час переговорів для України незмінними лишаються такі “червоні лінії”, як лінія розмежування та окупована Запорізька АЕС.
Щодо атомної станції, то росіяни хочуть її контролювати, а вироблену електрику задешево продавати Україні. Та для нас такий стан справ означає, де-факто, визнання за Росією цієї станції.
Також для України принциповими є питання, які пов’язані із внутрішніми справами України. Тобто, мова, церква, чисельність Збройних сил. Україна постійно наголошує на цих моментах, заявляючи, що жодних претензій зі сторони Росії не може бути.
Коли переговори можуть дати відчутний результат
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, наступне реальне вікно можливостей щодо переговорів відкриється приблизно на початку весни. Тобто закінчаться спроби Росії заморозити Україну, тож доведеться говорити.
– Нам треба на фронті пройти морози, пережити зиму із вимкненнями світла та подекуди без опалення. Навесні росіяни, напевно, спробують проводити якісь наступальні дії, — вважає політолог.
Водночас на росіян може вплинути стан їхньої економіки.
Кілька днів тому російський Мінфін опублікував дані, що лише за січень 2026 року РФ вибрала половину дефіциту бюджету, який планували на рік.
– Тобто вони заклали певну суму на цілий рік, а за місяць вибрали половину. Цілком імовірно, що на початку березня в росіян буде перевищено річний дефіцит бюджету. А це означає, що треба десь брати ці гроші. А розрив буде тільки зростати, — каже Ігор Рейтерович.
На його думку, це цілком реальний сценарій, що навесні або ж літом економіка РФ може почати падати. І в Росії навіть провладні економісти говорять, що в такому випадку зупинити економічну кризу вже не вийде. Зараз росіяни можуть лише відтягувати цей день X. Але робити це безкінечно не матимуть змоги, бо в них банально на це немає ресурсів.
— Якщо Росія у 2023, 2024, 2025 роках жила за рахунок військово-промислового комплексу, то зараз вона цього вже не може робити. Зовнішні надходження щомісяця скорочуються, — пояснює політичний експерт.
Зараз, якщо Сполучені Штати доведуть до логічного завершення домовленість із Індією, щоб вона припинила купувати російські енергоносії, то станеться момент, коли росіянам не буде за що воювати. Індія й так на 50% скоротила закупівлю нафти з РФ.
Путін, звісно, може оголосити мобілізацію, але він цього боїться, бо зараз росіяни, які воюють, отримують шалені гроші. А якщо буде мобілізація, так платити вже ніхто не буде, пояснює політолог.
На його думку, тоді російським солдатам будуть платити вже не сотні тисяч рублів, а якихось 20-30 тис. (11-16 тис. грн). І тут постає питання мотивації солдатів, бо зараз вони воюють виключно за гроші.
Путін у такій ситуації не зможе пояснити народу, чому раніше платили сотні тисяч, а “гробових” кілька мільйонів, а після оголошення мобілізації — це якісь мізерні гроші.