Після атаки на іранське вантажне судно в Каспійському морі Тегеран розглядав можливість завдати удару по одному з українських чорноморських портів. Однак від подальшої ескалації вдалося утриматися завдяки серії дипломатичних контактів.
Про це пише The New York Times із посиланням на іранських і західних посадовців.
Як вдалося уникнути ескалації
За інформацією співрозмовників видання, після атаки на іранське комерційне судно в Каспійському морі, внаслідок якої, за твердженням Тегерана, загинув моряк, частина іранського керівництва наполягала на відповіді Україні.
Так, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі назвав атаку України порушенням Статуту ООН, спрямованим на втягнення Європи у війну Ірану зі Сполученими Штатами.
У дописі в соціальних мережах він зазначив, що цей інцидент “не може залишитися без відповіді”.
Журналісти зауважили, що блокада США іранських портів у Перській затоці зробила торгівлю Ірану з Росією через Каспійське море ще важливішою. Каспійське море стало ключовим маршрутом постачання як для відкритої, так і для таємної торгівлі.
Однак після того, як українські дипломати спробували пом’якшити напруженість, Арагчі провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою.
Після цієї розмови очільник МЗС Ірану зазначив у дописі, що пан Сибіга назвав атаку на вантажне судно ненавмисною.
– Іран також не прагне ескалації, але чітко дав зрозуміти, що будь-яка атака на наших громадян або інтереси є неприйнятною. Збитки мають бути відшкодовані, – написав Арагчі.
Джерела, ознайомлені з розвідувальними даними, повідомили, що очікували можливого запуску Іраном балістичної ракети з невеликою бойовою частиною. За даними NYT, потенційною ціллю міг стати один із чорноморських портів України.
Водночас аналітик, наближений до іранської влади, Мехді Рахматі заявив, що всередині керівництва країни не було єдиної позиції.
За його словами, частина політиків закликала до силової відповіді, тоді як інші застерігали від відкриття нового фронту.
– Україна не є маленькою чи незначною країною. Вона має досвід ведення війни та логістичну підтримку США і Європи. Ми нічого не виграємо, відкривши новий фронт, – сказав Рахматі в коментарі NYT.
За даними видання, подальшу ескалацію вдалося відвернути після низки дипломатичних переговорів.
Після того як міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі пригрозив Україні відповіддю, глава МЗС України Андрій Сибіга провів із ним телефонну розмову.
Згодом Арагчі повідомив, що українська сторона назвала удар по вантажному судну ненавмисним, однак Іран і далі наполягає на компенсації завданих збитків.
Крім того, іранський міністр заявив про переговори з головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас щодо шляхів зниження напруженості.
Водночас NYT зазначає, що наразі незрозуміло, як довго вдасться зберігати ситуацію під контролем.
Що передувало
25 липня Служба безпеки України повідомила про ураження дронами в Каспійському морі вантажного судна Port Olya 2 та суховантажу Begey, які перебували під міжнародними санкціями та, за даними СБУ, використовувалися для перевезення військових вантажів між Іраном і Росією.
Після цього Міністерство закордонних справ Ірану засудило українську атаку та заявило, що Тегеран залишає за собою право захищати свої національні інтереси.
Президент Володимир Зеленський у відповідь наголосив, що Іран фактично вже бере участь у війні проти України, оскільки постачає Росії ударні дрони Shahed, технології їхнього виробництва та інше озброєння. Водночас глава держави зазначив, що Україна має діяти виважено, щоб не допустити відкриття нового фронту.
28 липня в українському інформаційному просторі поширилися повідомлення про можливу підготовку Іраном ракетного удару по Україні. Згодом керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що офіційного підтвердження таких намірів немає, хоча Іран теоретично має можливості для завдання такого удару.
Того ж дня Андрій Сибіга повідомив про телефонну розмову з Аббасом Арагчі, наголосивши, що метою України є уникнення непотрібної ескалації. Після цього глава іранського МЗС також заявив, що Тегеран не прагне подальшого загострення ситуації.
