20 жовтня в Осло президент України Володимир Зеленський провів низку зустрічей із представниками Норвегії, Фінляндії та США. Однією з ключових тем стали гарантії безпеки, можливість взаємного припинення ударів по енергетичних об’єктах та подальші кроки для завершення війни.
Наступного дня спецпредставник президента США Стівен Віткофф відбув до Санкт-Петербурга на зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Американська сторона представила росіянам напрацювання щодо гарантій безпеки, які обговорювалися напередодні в Осло.
За підсумками зустрічі з Путіним у Кремлі заявили про можливість відновлення тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Попередньо їх планують провести в десятих числах листопада, однак остаточні дати ще узгоджуються. За словами помічника російського президента Юрія Ушакова, однією з головних тем має стати формування системи безпеки для України та Росії після завершення війни.
Володимир Зеленський підтвердив, що російська сторона підтримує проведення зустрічі на рівні переговорних команд. Однак сама готовність сісти за стіл переговорів ще не означає, що Москва налаштована на припинення бойових дій.
Факти ICTV розпитали політологів, про що свідчить активізація дипломатичних контактів, чи можливі компроміси з Росією та яких результатів Україні варто очікувати від переговорів у листопаді.
Переговори в Осло та Санкт-Петербурзі: хронологія подій
20 жовтня президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та президентом Фінляндії Александром Стуббом. Також відбулися переговори з представниками президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, який долучився до зустрічі онлайн.
За інформацією Axios із посиланням на джерела, під час переговорів Кушнер знову закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Зеленський заявив про готовність припинити удари по російських НПЗ, якщо Москва припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Ще однією ключовою темою стали гарантії безпеки для України. За словами Зеленського, сторони обговорювали п’яту статтю НАТО та гарантії, подібні до передбачених п’ятою статтею. Різні варіанти зафіксовано в документі, який Віткофф мав представити російській стороні.
Український президент наголосив, що очікує від США сильних гарантій безпеки.
21 жовтня Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга, де зустрівся з Путіним. Переговорам передувало звільнення 74-річного громадянина США Стівена Габбарда, який понад чотири роки перебував у російському ув’язненні за звинуваченням в участі в бойових діях на території України як найманець.
Після цього Віткофф назвав Путіна гуманістом. Такі слова викликали обурення серед низки американських політиків. Сенатор від Північної Кароліни Том Тілліс закликав спецпредставника спочатку перевірити у словнику значення слова гуманіст. Сенатор від Техасу Джон Корнін назвав Путіна холоднокровним убивцею, а конгресмен-республіканець Дон Бейкон — заяви Віткоффа черговою ганьбою.
Президент США Дональд Трамп заявив, що звільнення Габбарда було б неможливим у разі запровадження Вашингтоном санкцій проти Москви.
Водночас Ушаков заявив, що в нових підходах України та європейських партнерів до врегулювання війни, які Віткофф представив Путіну, на думку Кремля, було небагато корисного.
Натомість Стів Віткофф назвав переговори в Осло та Санкт-Петербурзі конструктивними. За його словами, сторони продовжать роботу над проведенням тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією на технічному рівні.
Переговори в листопаді: прогрес чи тактична гра Кремля
Політолог, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігор Рейтерович вважає, що домовленість про можливе відновлення тристоронніх переговорів свідчить про певний прогрес у дипломатичному процесі. Водночас, на його думку, робити далекосяжні висновки занадто рано.
Попередньо зустріч планують вже після проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада. Рейтерович припускає, що така дата може бути частиною політичного розрахунку росіян.
— Чому Трамп цього не розуміє — це вже інше питання. Та загалом доволі обережно можна говорити, що відбулася деяка активізація дипломатичного процесу. А до чого ця активізація призведе, будемо бачити, — каже політолог.
На думку експерта, активізація переговорів безпосередньо пов’язана з внутрішньою політикою США. Дональд Трамп зацікавлений у демонстрації результатів, які могли б посилити позиції республіканців напередодні виборів.
Водночас політолог Володимир Фесенко пропонує дивитися на заяви Кремля про готовність до тристоронньої зустрічі передусім як на елемент тактичної гри Путіна. На його думку, російський президент прагне домовлятися насамперед із Трампом, але це не обов’язково означає готовність завершити війну.
— Як дизельна угода, так і згода на ці переговори в тристоронньому форматі — це подарунок Трампу. Щоб Трамп міг сказати: “Я врегульовую ще одну війну, Путін готовий домовлятися, і це все завдяки мені”. Ось чому сенс, — пояснює Фесенко.
Він наголошує, що наразі не бачить ознак готовності Росії припинити бойові дії. На думку політолога, переговори можуть стосуватися передусім майбутнього безпекового устрою та ролі України й Росії після завершення війни, а не конкретних кроків для негайного припинення вогню.
— Тобто про те, що Україна має погодитися на нейтральний статус, — каже експерт.
Фесенко також припускає, що навіть у разі проведення тристоронньої зустрічі її характер буде технічним. Та й сам факт переговорів, на його думку, не гарантує досягнення конкретних домовленостей.
— Я не бачу жодних прямих передумов для конкретних домовленостей про припинення бойових дій. Для Путіна і для Кремля ці переговори — це елемент тактичної гри з Трампом, але не з Україною, — зазначає політолог.
За його оцінкою, паралельно з переговорами може тривати ескалація війни, насамперед повітряні атаки.
Гарантії безпеки: що може стати предметом домовленостей
Під час зустрічей в Осло обговорювали різні варіанти гарантій безпеки для України, зокрема механізми, подібні до п’ятої статті НАТО. Однак конкретні умови цих гарантій поки не оприлюднені.
Ігор Рейтерович вважає, що оцінювати перспективи таких домовленостей можна буде лише після того, як стане зрозумілим їхній зміст. Важливо не тільки те, які гарантії пропонують Україні, а й те, на які умови готова погодитися Росія.
Але точно відомо, що Москва категорично проти вступу України до НАТО.
— Наразі невідомо, які деталі гарантій безпеки обговорювалися. Треба побачити повний формат такого договору або пропозиції чи сценарії, які пропонують Україні. І вже на основі цього ми зможемо зробити висновки, реалістична ця пропозиція чи ні, — каже Ігор Рейтерович.
За його словами, необхідно також розуміти, яких гарантій для себе вимагатиме Росія. Поки сторони не представили конкретних пропозицій, оцінювати реалістичність майбутніх домовленостей складно.
Володимир Фесенко також наголошує, що наразі бракує інформації про зміст можливих гарантій безпеки. На його думку, українська сторона може не розкривати деталей, щоб не допустити зовнішнього впливу на переговорний процес.
Якщо ж під час зустрічі порушуватимуть територіальне питання, то воно потребуватиме конкретного обговорення, а не абстрактних формулювань. Фесенко звертає увагу на відмінності між окупованими територіями, які Росія оголосила анексованими, та тими, які вона формально не включила до свого складу.
— Наприклад, у питаннях про статус анексованих територій з Росією домовитися просто неможливо. Це глухий кут. Тут немає і не буде жодного компромісу. Інтереси України і Росії прямо протилежні, — вважає політолог.
Водночас експерт переконаний, що Україна не може відмовлятися від участі в переговорах. Така відмова послабить українські позиції.
— Тому ми маємо підтримувати будь-які мирні переговори, в яких є хоча б примарний шанс про щось домовитися. Реальні переговори, я думаю, розпочнуться не раніше наступного року, — каже Володимир Фесенко.
Він додає, що зараз Україні варто спрямувати переговорний процес до домовленостей про припинення вогню, хоча б на окремих ділянках.
Чи можливе перемир’я
Окремою темою переговорів в Осло стала можливість взаємного припинення ударів по нафтопереробних заводах. Володимир Зеленський заявив про готовність України до такого кроку за умови аналогічних дій Росії.
Ігор Рейтерович вважає, що можливість перемир’я залежить насамперед від готовності Москви припинити бойові дії. При цьому українські удари по російській нафтовій галузі експерт називає одним із основних важелів впливу на Кремль.
Тим паче, що напередодні опалювального сезону Росія не демонструє готовності до енергетичного перемир’я.
9 жовтня Міністерство фінансів США дозволило визначені операції з російським дизельним пальним, послабивши відповідні санкційні обмеження. Згодом Москва оголосила про підготовку постачань дизеля до Сполучених Штатів.
Ігор Рейтерович скептично оцінює й постачання російського дизельного пального до США. На його думку, ці обсяги не мають істотного значення для американського ринку, а сама угода радше є політичним жестом.
— Але ось ця історія із постачанням російського дизеля до США взагалі ні про що. До прикладу, РФ відправила перший танкер із 40 тис. тонн пального. Цього вистачить на дві години споживання в США. Дві години! Танкер іде морем приблизно від тижня до двох. Ці обсяги ні про що, — каже Ігор Рейтерович.
За його словами, це звичайний політичний хід, однак американське суспільство навряд чи сприйматиме його як вагомий результат.
Володимир Фесенко, зі свого боку, вважає, що США чинять на Україну тиск, зокрема щодо припинення ударів по російських нафтопереробних заводах.
— І я не виключаю, що якраз в умовах відновлення переговорного процесу у нас є шанс, як мінімум, зменшити цей тиск, — каже Фесенко.
Отже, сама перспектива тристоронньої зустрічі в листопаді свідчить про активізацію дипломатичних контактів. Подальший розвиток переговорів залежатиме від змісту пропозицій щодо гарантій безпеки, позиції Росії та готовності до припинення бойових дій.